Гевчук
Анастасія

юрист

28.05.2021 | Ця стаття доступна російською мовою

Діджиталізація правовідносин

Через введення карантинних обмежень Україна вимушено перейшла на новий рівень діджиталізації у всіх відносинах: особистих, наукових, економічних і в тому числі правових. Пандемія дала нам поштовх йти в напрямку цифровізації впевненіше, оскільки це було необхідно, для того, щоб не зупинилися процеси у суспільстві.

Одним із найважливіших важелів  у правовій сфері є судова система, без якої призупиняється безпосередній захист прав людини. А тому судова влада зіткнулася з негайною необхідністю переходу на «онлайн». Під час карантину через Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 р. влада передбачила можливість дистанційної участі сторони провадження у засіданні,  а саме було розширено можливість участі в режимі відеоконференції у кожному з процесів. Разом із цим суди почали приймати документи подані дистанційно через електронну пошту та підписані електронно-цифровим підписом.

Варто згадати також і про стрімкий розвиток сервісу «Дія». Через нього для юристів стало набагато простіше працювати з клієнтами ФОП, оскільки суттєво спростився процес реєстрації ФОП, отримання довідок.

Проте, що дійсно важливо в прагненні до діджиталізації – це захист прав людини,  а також надзвичайно актуально — захистити персональні дані, що в сучасному світі стає все складніше.

Конвенція про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (ETS № 108), її модернізація Протоколом про внесення змін до неї (CETS № 223, відкритого 10.10.2018 для підписання країнами-учасницями Конвенції ETS № 108), підкреслює,  що вплив алгоритмічних систем на права людини став ширшим і вимагає додаткового захисту.

У зв’язку з чим Комітет міністрів Ради Європи  видав Рекомендацію CM / Rec (2020) 1 Комітету Міністрів державам-членам щодо впливу алгоритмічних систем на права людини. У цьому документі передбачено керівні принципи та алгоритм необхідних дій для ефективного захисту прав людини та персональних даних. Поряд зі всіма іншими необхідними діями влади передбачено законодавче урегулювання. Держава має забезпечити дотримання та виконання законів, у тому числі вимагаючи, щоб відповідні суб’єкти використання та обробки персональних даних представили адекватну документацію для перевірки дотримання законодавства. Якщо суб’єкти державного та приватного секторів не виконують своїх юридичних обов’язків, вони повинні нести відповідальність.

На даний момент Україні важко похизуватися стійкою і широкою законодавчою базою з цього питання. На сьогоднішній день діє орган виконавчої влади, який займається конкретно цим напрямком — Міністерство цифрової трансформації а також Комітет цифрової трансформації. Такі органи для України є новими проте напрямок, яким вони займаються на разі є одним із пріоритетних а тому очікуємо результатів їх роботи.

Автор: Гевчук Анастасія

Шановні читачі! Публікації на цьому сайті носять інформаційний, довідковий або рекомендаційний характер, і відображають думку та думку авторів. Матеріал, що міститься у статтях / коментарях / публікаціях, є актуальним на момент створення та публікації, але ми не гарантуємо, що правила, рекомендації, процедури та законодавство, використані та описані у матеріалі, актуальні на момент, коли ви ознайомилися з ними. Автори не несуть відповідальності за наслідки застосування змісту статей/коментарів/публікації без укладання договору про надання послуг. Для отримання консультації з вашого питання напишіть нам на info@de-jure.ua, і зв'яжеться з вами юрист.