Як агробізнесу отримати відшкодування від дій агресора

На самому початку цього процесу, після факту нанесення шкоди, перш за все стоїть питання документування і фіксації спричинених руйнувань, пошкоджень, знищення майна, посівів, врожаю, викрадення або примусового вилучення майна окупаційною владою. На цьому етапі важливо здійснити збір доказів максимально ретельно. До доказів можна віднести, зокрема, документи, фото та відео, пояснення свідків. Документами можуть бути договори і первинні документи бухгалтерського обліку, регістри бухгалтерського обліку, різноманітна технічна документація, документи про право власності (в т.ч. на нерухоме майно), статутні та реєстраційні документи підприємства, тощо. Не варто забувати і про проведення інвентаризації.

Необхідно також зробити фото та відеофіксацію руйнувань, пошкоджень або наслідків мародерства. Якщо є записи з камер спостереження – їх неодмінно необхідно зберегти.

Дуже бажано знайти свідків, які особисто, а не зі слів інших осіб, бачили викрадення або момент вибуху чи його наслідки. У цих свідків бажано отримати максимально детальні письмові пояснення, а також зазначити їх контактні дані для можливості зв’язку із ними.

Як варіант може бути складаний акт опису наслідків у довільній формі за участю представників агропідприємства та інших осіб.

Досить корисним засобом фіксації обсягу шкоди буде звернення до ДСНС, які також можуть зафіксувати результати огляду місця у своїх документах.

До етапу збору доказів необхідно поставитись максимально відповідально. Так, у лютому 2022 року Міжнародний суд ООН виніс вирок щодо репарацій Уганди за її збройну агресію проти Демократичної Республіки Конго. І розмір визнаних репарацій становить лише 3% від заявлених. Причиною такої низької суми суд назвав слабку доказову базу, через яку неможливо впевнено встановити розмір шкоди. Також суд звернув увагу, що розмір шкоди, який визначається в рамках кримінального провадження не може бути застосований для визначення розміру репарацій.

Для розрахунку розміру шкоди за реальними ринковими показниками, які відповідатимуть, в тому числі, принципам і вимогам Міжнародного суду ООН, урядом України прийнято постанову № 326 від 20.03.2022р., якою затверджено напрямки розробки спеціальних методик відшкодування шкоди, завданої в результаті військової агресії. Серед таких напрямків зазначено, зокрема, втрати земельного фонду та економічні втрати підприємств. До втрат земельного фонду віднесено витрати на рекультивацію земель, збитки землекористувачам земель сільськогосподарського призначення (зокрема посіви та врожай), витрати на розмінування та відновлення меліоративних площ. До економічних втрат підприємств віднесені вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна, упущена вигода та втрати від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях. Саме на підставі цієї постанови та з урахуванням її вимог профільні міністерства протягом 6 місяців мають затвердити відповідні методики. Варто зауважити, що ця постанова безпосередньо не згадує фізичних осіб – підприємців та їх нежитлову нерухомість. Проте маємо надію, що у самих методиках це буде обов’язково враховано. 

Варто зауважити, що методика визначення шкоди земельній ділянці, затверджена наказом Міндовкілля № 167 від 04.04.2022р., не пов’язана з постановою № 326, а тому її застосування для подальшого відшкодування чи розрахунку репарацій дуже сумнівне. Першочергова її мета – державна статистика та виконання функцій екологічного контролю. І розрахунки за нею спираються на НГО, яка не є об’єктивним ринковим показником. Тому необхідна окрема методика, яка відповідатиме міжнародним стандартам.

Оскільки самі методики розрахунку ще не затверджені, то здійснити остаточний розрахунок розміру шкоди, поки що не можливо. Однак, для забезпечення такої можливості у майбутньому необхідно вже зараз, одразу, дуже ретельно і уважно фіксувати, фотографувати та зберігати всі документи, на підставі яких у майбутньому можливо буде здійснити такий розрахунок.