Перспективы украинского рынка недвижимости

Инвестирование в разные виды недвижимости — дело почти беспроигрышное, ведь недвижимость остается одним из наиболее распространенных, понятных, простых и доступных способов вложения капитала. Образно говоря, крыша над головой нужна всем. Однако пандемия все же приостановила некоторые важные процессы в этой сфере. Как «чувствует себя» сегодня практика недвижимости и строительства? К каким проектам инвесторы проявляют наибольший […]

Какие налоги и кто должен платить при сделках с недвижимостью

При покупке или продаже недвижимости, второй вопрос с которым сталкиваются стороны, после проверки документов, налогообложение. Кто и сколько должен платить? Почему те или иные расходы ложатся на конкретную сторону? От чего зависит сумма налога и есть ли льготы при его оплате? Чтобы правильно видеть ситуацию с самого начала, следует разобраться в некоторых нюансах связанных с […]

Раскрытие конечных бенефициаров: кому стоит переживать?

Еще 6 декабря 2019 года Верховная Рада Украины приняла Закон «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения», далее также – «Закон», согласно которому, ко всем юридическим лицам было установлено требование о внесении в ЕГР ЮЛ, ФЛП и ОФ (далее также – «ЕГР») информации о […]

Масштабный план

Первое полное интервью управляющего партнера ЮКК «Де-Юре» Григория Трипульского о создании, развитии и будущих планах компании для издания «Юридическая практика».

Компания «Де-Юре» — 10 лет на рынке юридических услуг

Юридической компании «Де-Юре» исполняется 10 лет. Именно 11 января 2011 года маленькая компания с большими амбициями вышла на рынок юридических услуг, сегодня — компания «Де-Юре» уже бренд.

Покупка недвижимости в Украине: риски и правовая защита

Купить квартиру в Украине может быть очень удобно из-за более низких цен на недвижимость и более выгодных арендных ставок, чем в других странах Европы. Но есть некоторые риски. Основатель и управляющий партнер юридической фирмы «Де-Юре» Григорий Трипульский, прокомментировал основные из них для The Odessa Journal. Риск №1 Недострой  Очень часто надежда приобрести собственные квадратные метры […]

Как бесплатно получить земельный участок в Украине

С подписанием президентом Украины Владимиром Зеленским Закона о рынке земли № 552-ІХ, которым с 01.07.2021 года снимается мораторий на отчуждение земель сельскохозяйственного назначения, снова стала актуальной тема, связанная с порядком бесплатного получения гражданами Украины права собственности на земельные участки из земель государственной и коммунальной собственности в пределах норм бесплатной приватизации. Какой алгоритм действий? Как это […]

ЮКК «Де-Юре» в 2020 улучшает позиции в рейтинге издания «Юридическая практика»

Компания «Де-Юре» всегда стремится улучшить и закрепить свои позиции. В непростой 2020 год наша команда добавила 16 пунктов в рейтинге ведущих юридических фирм Украины от издания Юридическая практика, заняв 63 место в ТОП-100 лучших компаний, и по-прежнему стабильно входит в ТОП-5 юрфирм южного региона Украины.

ЮКК «Де-Юре» получила признание в рейтинге «Выбор клиента. ТОП-100 лучших юристов Украины. Лидеры практик 2020»

4 ноября 2020 Юридическая газета обнародовала результаты ежегодного Всеукраинское исследование качества оказываемых услуг. В рейтинге юристов лидеров практики недвижимость и строительство в этом году в очередной раз был отмечен управляющий партнер компании Григорий Трипульский. Также, среди лидеров практики медицинского права свою позицию сохранил руководитель практики медицинского права — Александр Гун. Выбор клиента — лидеры практик 2020

Услуги в сфере комплаенс

Быть ответственным за ведение бизнеса – задача не простая. На сегодняшний день, чтобы идти в ногу с постоянно меняющимися стандартами, компании и организации нуждаются в  эффективных решениях, которые предотвратят любые риски в их деятельности. Компалаенс, как явление, в Украине довольно новое и, к сожалению, не все собственники бизнеса уделяют ему должное внимание. Обычно, обращаются за […]

Семейная медиация как альтернатива суду

Решение семейно-правовых споров всегда сопровождается высокой степенью эмоционального переживания и довольно негативным отношением участников процесса друг к другу. Небезосновательные обиды и постоянные недоразумения только подстрекают участников к безапелляционному противостоянию и желанию мести за неоправданные надежды счастливой семейной жизни,  что значительно уменьшает любые шансы на самостоятельное мирное урегулирование конфликтных вопросов. Статья 55 Конституции Украины предоставляет каждому […]

Законопроект о риелторской деятельности – что не так?

Предложенный законопроект предусматривает введение специальных квалификационных требований к риелторам, разработку программ обучения и подготовки, создание структуры органов самоуправления риелторов и много другое. По моему мнению, эти нововведения преждевременные и безосновательные, а принятия законопроекта в текущем виде, как он есть, повлечет за собой кризис в сфере риелторских услуг. Значительная часть предложенных изменений не основывается на существующих […]

Банковский сейф – not safe

Хранение ценностей в депозитных ячейках в украинских банках занятие более рискованное чем принято полагать. Дело в том, что в случае пропажи имущества из депозитной ячейки добиться привлечения виновных к ответственности и возврата имущества либо получения компенсации крайне сложно. Тонкость заключается в том, что клиенты пользуются депозитными ячейками на условиях аренды. То есть, лицо право пользоваться […]

Риелторская монополия — чем это грозит украинцам?

Одной из основных задач нового законопроекта о риелторской деятельности является детенизация соответствующей сферы услуг. В связи с этим, законопроектом планируется ограничить свободное занятие риелторской деятельностью, организовать ведение перечня лиц, имеющих право ее осуществлять, а также организовать контроль за их деятельности. Примечательно, что расходы в связи с реализацией данных реформ ложатся на плечи риелторов, за их […]

Может ли врач отказаться от пациента с COVID-19

Нормы действующего законодательства предусматривают основания, при наличии которых врач имеет возможность отказаться от пациента. Так, статья 34 Закона Украины «Основы законодательства Украины об охране здоровья» предусматривает право врача отказаться от дальнейшего ведения пациента, если последний не выполняет медицинских предписаний или правил внутреннего распорядка учреждения охраны здоровья  и лишь при условии,что такой отказ не будет нести […]

Мошенничеству при трудоустройстве за границей — НЕТ

Народные депутаты в первом чтении приняли законопроект № 2365, призванный защитить права трудовых мигрантов и положить конец мошенничеству при трудоустройстве за границей. В случаи принятия предложенного депутатами законопроекта,  сфера посредничества при трудоустройстве за границей, вероятнее всего, подвергнется к кардинальным изменениям. Дело в том, что в проекте закона предусматривается освобождение от лицензирования данного вида хозяйственной деятельности […]

11.07.2018

Мобільник «в законі». Бази перевірок та конфлікти з продавцем

Ви купили новенький гаджет, проте раділи недовго. Виявилося, що замість нової техніки вам продали апарат, над яким вже «потрудилися» спеціалісти. Цей товар ходовий, а «на око» складно перевірити апарат та переконатися, що він «чистий», без історії махінацій. Як захистити свої права споживачу? Що треба знати, аби не розплачуватися втридорога за таку покупку? На прохання видання «Кореспондент» типові випадки коментує молодший юрист ЮКК «Де Юре» Владислав Мартинчук.

  • Що робити покупцеві, який придбав крадену, контрабандну, «залочену» під мобільного оператора або відновлену і продану під виглядом нової техніку? Який алгоритм дій обманутого споживача? Чи готовий продавець вирішити конфлікт мирно, якщо всі докази – проти нього?

Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів. Тут є одне «але»: покупець не повинен скористуватись таким мобільним телефоном перед поверненням – тобто не має з нього дзвонити.

Якщо ви придбали вкрадений, незаконно ввезений в Україну тощо мобільний телефон, мобільник буде визнаватися таким лише з моменту набрання чинності відповідного рішення суду/уповноваженого органу. На практиці трапляється, коли мобільний телефон вилучають як матеріальний доказ, а покупець не може повернути цей товар у порядку, встановленому Законом України «Про захист прав споживачів».

У такому випадку одним із способів захистити свої права є подання цивільного позову у кримінальному провадженні (якщо це вкрадений телефон). Якщо мобільний телефон незаконно ввезений в Україну, тоді після набрання чинності рішення, яким встановлено факт незаконного ввезення, можна звернутися із цивільним позовом до продавця мобільного телефону.

Проте юридична практика показує, що ці передбачені чинним законодавством засоби правого захисту досить часто не ефективні. Так, продавець телефону може зникнути, у нього може бути відсутнє майно, а кримінальна справа може затягнутись на роки.

Інша ситуація: телефон придбано у досить відомого продавця, який цінує свою репутацію і якому не потрібен розголос. Альтернативним способом відновити свої права може бути позасудовий, мирний спосіб урегулювання спору. Найчастіше, крупні продавці зацікавленні в уникненні скандалів стосовно продажу краденої або незаконно ввезеної мобільної техніки. Якщо покупець надає такому магазину адекватні докази продажу ними, наприклад, краденого товару, керівництво спробує залагодити конфлікт до передачі спору на розгляд суду.

Щодо відновленої техніки та продажу старої техніки під виглядом нової слід розмежовувати різні ситуації. Покупець був попереджений про це (однак із якихось причин не звернув на це увагу) або навпаки, покупця ввели в оману. У першому випадку вважається, що покупець обізнаний про такий недолік товару, тому розірвати в одноособовому порядку договір купівлі-продажу буде неможливо. У другому випадку це істотне порушення прав позивача. Товар може бути повернуто продавцю для заміни на товар належної якості або відшкодування покупцю його вартості, а якщо продавець відмовиться це зробити – треба звернутися з позовом до суду.

У будь-якому випадку, якщо ви вважаєте, що ваші права як споживача (покупця) порушені, ви може звернутися з відповідною заявою до Держпродспоживслужби (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).

  • Людина користується придбаним телефоном до першої поломки. Несе в сервіс і дізнається, що телефон крадений або відновлений. Чи вправі сервісний центр відмовити в гарантійному ремонті такої техніки, якщо у покупця є документи про її придбання? Що в такій ситуації робити покупцеві? Чи можна завчасно вирахувати крадений телефон, чи є така база даних?

На мою думку, відмова сервісного центру ремонтувати мобільний телефон, оголошений у розшук, є правомірною. Даний телефон фактично є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення. Досить часто правоохоронні органи розцінювали такий ремонт як спосіб приховати сліди злочину. За таких обставин відмова сервісного центру цілком очікувана.

Міністерство внутрішніх справ України веде базу мобільних телефонів у розшуку. Облік ведеться за кодом IMEI таких телефонів. Перевірити наявність даних про мобільний телефон у базах даних МВС можна за посиланням: https://wanted.mvs.gov.ua/searchthing/.

Однак відомості про втрачені мобільні телефони (код IMEI) вносяться до цієї бази даних виключно на підставі заяв осіб, які їх втратили – найчастіше це заяви про крадіжку або грабіж. Тобто, у базі даних МВС наявні відомості далеко не про всі втрачені мобільні телефони. Нерідко трапляється, що люди втратили мобільний телефон, проте не одразу повідомляють про це правоохоронні органи або не повідомляють зовсім.

Цілком вірогідна ситуація, коли на момент придбання мобільного телефону його код IMEI не був внесений до бази мобільних телефонів у розшуку МВС, але насправді цей мобільний телефон було викрадено. Проте людина, яка його втратила, вчасно не звернулася до правоохоронних органів із відповідною заявою, але звернеться у майбутньому.

  • Як покупцеві перестрахуватися від покупки незаконно ввезеного із-за кордону телефону? Де ремонтувати придбану за межами України техніку?

Ви можете перевірити, чи законно мобільний телефон ввезений на територію України. Так, відомості (втому числі код IMEI) про усі законно ввезені на територію України мобільні телефони передаються до Українського державного центру радіочастот. УДРЦ веде базу IMEI таких телефонів, перевірити походження мобільного телефону можна за посиланням: http://www.ucrf.gov.ua/perevirka-imei-2/. Якщо у базі даних УДРЦ відсутній відповідний код IMEI, це означає: такий мобільний телефон був ввезений в Україну без дотримання встановленого чинним законодавством порядку.

Українці також купують техніку за кордоном,  в тому числі на онлайн-платформах. Якщо виникне гарантійний випадок, слід звертатися до офіційного представництва продавця або до офіційного представництва виробника. Якщо ж обидва варіанти неможливі, слід звертатись до виробника (достатньо електронним листом або іншими контактними засобами) для надання інформації щодо найближчого сервісного центру. Найчастіше інформація про сервісні центри знаходиться у вільному доступі на сайті виробника, а також міститься у супровідних документах виробу. Такий сервісний центр не повинен відмовити у гарантійному обслуговуванні в межах гарантії, встановленої виробником.

Припустимо, з якихось причин сервісний центр відмовляє власнику телефона. Тоді слід вирішувати даний спір за участю виробника, оскільки обов’язки щодо ремонту такої техніки виникли у сервісного центру на підставі цивільного договору з виробником, а не на підставі законодавства України.

 

Молодший юрист ЮКК «Де-Юре» Владислав Мартинчук.

Автор: Мошенничеству при трудоустройстве за границей — НЕТ

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов. Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними. Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг. Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.