Особливості медіації у міжнародних комерційних спорах


Привабливість медіації як альтернативного методу вирішення міжнародних комерційних спорів в кожному окремому випадку на пряму залежить від фактичної можливості виконання та реалізації домовленості, яка була досягнута сторонами. Наявність у такому спорі «міжнародного елементу», фактичне перебування суб’єктів в різних юрисдикціях та

Eng
Ua

Ru

Особливості медіації у міжнародних комерційних спорах


4 октября 2019 Загрузить PDF

Привабливість медіації як альтернативного методу вирішення міжнародних комерційних спорів в кожному окремому випадку на пряму залежить від фактичної можливості виконання та реалізації домовленості, яка була досягнута сторонами. Наявність у такому спорі «міжнародного елементу», фактичне перебування суб’єктів в різних юрисдикціях та відмінність законодавчого регулювання медіації в різних державах світу може призвести до певних труднощів під час виконання взаємної угоди.

 

З метою покращення існуючого механізму правозастосування в Сінгапурі була прийнята Конвенція ООН про міжнародні мирові угоди, що були укладені в результаті медіації (надалі за текстом також – Сингапурська конвенція, Конвенція) та завтерджено Типовий Закон ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційну медіацію та міжнародні мирові угоди, укладені в результаті медіації.

Отже, відповідно до статті 2 Сингапурської конвенції медіацією є процес, в якому сторони намагаються досягти мирного вирішення спору за допомогою третьої особи чи осіб (медіатора), який (які) не має повноважень приписувати сторонами вирішення спору.

Конвенція передбачає певні особливості врегулювання міжнародного комерційного спору, дотримання яких безпосередньо впливає на виконання або невиконання закріплених  сторонами домовленостей. Так, серед основних особливостей варто виділити наступні:

 

1. МІЖНАРОДНИЙ ХАРАКТЕР СПОРУ:

Так, одразу варто наголосити, що відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції її положення поширюються виключно на угоди, що були укладені за результатами медіації в рамках міжнародного комерційного спору. Згідно положень Конвенції угода буде визнана міжнародною лише у тому випадку, якщо:

1) комерційні підприємства сторін медіаційної угоди знаходяться в різних державах;

2) основна частина зобов’язань медіаційної угоди виконується у державі (або предмет угоди тісно пов’язаний з державою), в якій сторони не мають комерційних підприємств.

Важливим буде зазначити, що у разі наявності комерційних підприємств однієї сторони в декількох державах, до уваги буде братися саме те, що має найбільше відношення до вирішуваного спору; а у тому випадку, якщо сторона взагалі не має комерційних підприємств, до уваги братиметься її звичайне місце перебування.

 

2. КОМЕРЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР СПОРУ:

Одразу варто наголосити, що у Конвенція не дає визначення поняття «комерційний спір», проте наведено виключення, по відношенню до яких положення Конвенції застосовані бути не можуть. Так, наприклад, Конвенція не регулює медіаційний процес щодо сімейних, спадкових чи трудових відносин.

Обмеженням щодо сфери застосування також є угоди, що відповідно до статті 1 Конвенції:

  • мають статус арбітражного рішення,
  • затверджені судом, укладені в процесі судового розгляду;
  • можуть бути виконані як судове рішення у державі, де такий суд розташований.

 

3. МОВА ТА ФОРМА МЕДІАЦІЙНОЇ УГОДИ:

Відповідно до статті 3 Конвенції медіаційна угода оформлюється письмово. При цьому письмова форма медіційної угоди вважатиметься виконаною, якщо її зміст буде записаний в будь-якій формі – навіть шляхом електронної комунікації.

Конвенція прямо передбачає – угода має бути укладена офіційною мовою держави-підписанта Конвенції. У тому випадку, якщо сторони міжнародного комерційного спору уклали угоди не офіційної мовою, їх можуть попросити надати переклад.

 

4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ МЕДІАЦІЙНОЇ УГОДИ:

Конвенція закріплює конкретний алгоритм дій, вчинити які необхідно для виконання досягнутих домовленостей. Так, згідно відповідно до статті 4 Конвенції сторона подає до держави-підписанта, в якій має намір виконати домовленості наступні документи:

1) медіаційна угода;

2) доказ того, що така угода була досягнута саме в процесі медіації.

Доказами, що підтверджують вирішення міжнародного комерційного спору саме шляхом медіації, можуть бути:

1) підпис медіатора на угоді;

2) окремий документ медіатора про факт проведення медіації;

3) відповідне засвідчення установи, яка адмініструвала процесу медіації;

4) у разі відсутності зазначеного вище – будь-який інший документ, відомості якого дозволяють дійти висновку про врегулювання спору за допомогою медіації.

 

5. ВІДМОВА ВІД ВИКОНАННЯ МЕДІАЦІЙНОЇ УГОДИ:

Сторонам може бути відмовлено у виконанні медіаційної угоди через наступні причини:

1) недієздатність однієї зі сторін;

2) недійсність самої медіаційної угоди

3) втрата медіаційною угодою чинності або

4) неможливість виконання медіаційної угоди за застосовним правом

5) відсутність обраного застосовного права, що має бути застосовано компетентним органом;

6) зобов’язання за медіаційної угодою вже виконано

7) Зобов’язання за медіаційною угодою є нечіткими та незрозумілим

8) виконання такої угоди буде суперечити умовам медіаційної угоди

9) зафіксовано грубе порушення стандартів роботи медіатора або самої процедури медіації;

10) медіатор не розкрив сторонам всіх обставин, які могли би вплинути на його неупередженість;

Компетентний орган держави-підписанта Конвенції наділений також правом відмовити у тому випадку, якщо це буде суперечити публічному порядку, або якщо спір не може бути переданий на вирішення за допомогою медіації за законодавством відповідної держави-учасниці.

Автор: юрист медичного відділу  Микита Буров

 

 

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов.
Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними.
Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг.
Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.