Услуги в сфере комплаенс

Быть ответственным за ведение бизнеса – задача не простая. На сегодняшний день, чтобы идти в ногу с постоянно меняющимися стандартами, компании и организации нуждаются в  эффективных решениях, которые предотвратят любые риски в их деятельности. Компалаенс, как явление, в Украине довольно новое и, к сожалению, не все собственники бизнеса уделяют ему должное внимание. Обычно, обращаются за […]

Семейная медиация как альтернатива суду

Решение семейно-правовых споров всегда сопровождается высокой степенью эмоционального переживания и довольно негативным отношением участников процесса друг к другу. Небезосновательные обиды и постоянные недоразумения только подстрекают участников к безапелляционному противостоянию и желанию мести за неоправданные надежды счастливой семейной жизни,  что значительно уменьшает любые шансы на самостоятельное мирное урегулирование конфликтных вопросов. Статья 55 Конституции Украины предоставляет каждому […]

Законопроект о риелторской деятельности – что не так?

Предложенный законопроект предусматривает введение специальных квалификационных требований к риелторам, разработку программ обучения и подготовки, создание структуры органов самоуправления риелторов и много другое. По моему мнению, эти нововведения преждевременные и безосновательные, а принятия законопроекта в текущем виде, как он есть, повлечет за собой кризис в сфере риелторских услуг. Значительная часть предложенных изменений не основывается на существующих […]

Банковский сейф – not safe

Хранение ценностей в депозитных ячейках в украинских банках занятие более рискованное чем принято полагать. Дело в том, что в случае пропажи имущества из депозитной ячейки добиться привлечения виновных к ответственности и возврата имущества либо получения компенсации крайне сложно. Тонкость заключается в том, что клиенты пользуются депозитными ячейками на условиях аренды. То есть, лицо право пользоваться […]

Риелторская монополия — чем это грозит украинцам?

Одной из основных задач нового законопроекта о риелторской деятельности является детенизация соответствующей сферы услуг. В связи с этим, законопроектом планируется ограничить свободное занятие риелторской деятельностью, организовать ведение перечня лиц, имеющих право ее осуществлять, а также организовать контроль за их деятельности. Примечательно, что расходы в связи с реализацией данных реформ ложатся на плечи риелторов, за их […]

Может ли врач отказаться от пациента с COVID-19

Нормы действующего законодательства предусматривают основания, при наличии которых врач имеет возможность отказаться от пациента. Так, статья 34 Закона Украины «Основы законодательства Украины об охране здоровья» предусматривает право врача отказаться от дальнейшего ведения пациента, если последний не выполняет медицинских предписаний или правил внутреннего распорядка учреждения охраны здоровья  и лишь при условии,что такой отказ не будет нести […]

Мошенничеству при трудоустройстве за границей — НЕТ

Народные депутаты в первом чтении приняли законопроект № 2365, призванный защитить права трудовых мигрантов и положить конец мошенничеству при трудоустройстве за границей. В случаи принятия предложенного депутатами законопроекта,  сфера посредничества при трудоустройстве за границей, вероятнее всего, подвергнется к кардинальным изменениям. Дело в том, что в проекте закона предусматривается освобождение от лицензирования данного вида хозяйственной деятельности […]

Покупка квартиры: что и как нужно проверять?

Перед тем как принять важное решение в своей жизни, мы всегда делаем, своего рода, домашнее задание, отвечая на вопросы, которые, по нашему мнению, определяют правильность выбора. Иногда нам свойственно принимать эмоциональные решения, не задумываюсь о последствиях, но все же в большинстве случаев, мы хотим найти логичное и обоснованное решение при решении вопроса. Покупка недвижимости не […]

Всеукраинский референдум: что для нас готовят?

Законодательное урегулирование процедуры всеукраинского референдума является, на мой взгляд, довольно интересной темой для обсуждения. С одной стороны, соответствующая нормативно-правовая база необходима, поскольку без нее норма статьи 156 Конституции Украины фактически является “мертвой” и не функционирует. Данное положение Конституции Украины гласит, что изменения в разделы І, ІІІ, ХІІI Конституции Украины могут быть внесены исключительно при условии […]

Як перевірити законність новобудови

Будь-якого інвестора завжди турбує питання законності будівництва і надійності забудовника, але не будь-який інвестор знає як правильно вивчити ці питання. Найкращим вирішенням цього завдання буде звернення до спеціаліста за проведенням Due Diligence об’єкту нерухомості, щоб максимально впевнитися у надійності інвестицій, або відмовитися від них. Due Diligence — це повна юридична експертиза об’єкту нерухомості: аналіз об’єкта нерухомості та […]

«Де-Юре» у фіналі Legal Awards 2020

5 червня Номінаційна комісія Юридичної премії 2020 року оголосила фіналістів конкурсу у 48 номінаціях. Цього року компанія «Де-Юре» виборола місце образу у двох новінаціях: регіональна юридична фірма року та юридична фірма року у сфері будівництва, опинившись поряд з такими великими міжнародними та українськими юридичними компаніями як Aequo, Baker McKenzie, DLA Piper, Arzinger, Totym. Урочиста церемонія […]

ИИ в суде: вопросы этики

Уже сегодня современные технологии и специальные алгоритмы активно применяются во многих значимых сферах деятельности. Вместе с этим, вопрос интеграции искусственного интеллекта в сферу правосудия длительное время остается без однозначного ответа со стороны мирового сообщества, что привело к формированию диаметрально противоположной практики: от активного использования при разрешении различных споров до его безапелляционного запрета. Возможно ли самостоятельное […]

Тестування на СOVID-19

13 травня на підпис Президенту було направлено Закон (проект № 3380), спрямований на підвищення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню COVID-19. Закон був прийнятий 7 травня і передбачає масове тестування на COVID-19. Згідно з прийнятими зміни тестування буде обов’язковим для: — осіб, які звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавирусной хвороби (COVID-19); — осіб, […]

Межі конфіденційної інформації в медичній сфері

Положення Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачають, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, […]

Особливості трудових відносин в медичній сфері

Пандемія коронавірусу COVID-19 знову привернула увагу суспільства і держави до медичної галузі, вдаривши по її слабких місцях. Найголовнішим елементом цієї сфери є медичний персонал. Робота медичних працівників у закладах охорони здоров’я регулюється, здебільшого, тими самими законодавчими актами, що і в інших галузях економіки. Однак через специфіку діяльності трудові відносини у медичній сфері мають низку особливостей, […]

Допомога по частковому безробіттю на період карантину

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 із 12 березня 2020 року на всій території України було введено режим карантину. 18 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України […]

21.02.2019

Особливості працевлаштування іноземців в Україні

нет

У більшості випадків для працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні роботодавці отримують дозвіл на застосування праці іноземця чи особи без громадянства. Без такого дозволу відповідно до статті 42 Закону України «Про зайнятість населення» можуть бути працевлаштовані: іноземці, які постійно проживають в Україні; іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну; іноземці, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні; представники іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України; працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні; спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом; працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку; священнослужителі, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій; іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення.

 

Протягом тривалого часу процес отримання дозволів на застосування праці іноземців був складним і потребував великої кількості зусиль як зі сторони роботодавця, так і зі сторони іноземця, який бажав розпочати трудову діяльність в Україні. Для іноземця, який бажав приїхати до України та започаткувати власну справу, і не мав при цьому ані ділових партнерів, ані хоча б друзів, які могли б допомогти йому впоратися з підготовкою усіх необхідних документів та проходженням усіх передбачених законом процедур, отримання дозволу на працевлаштування ставало справжнім квестом. І, звичайно, така «негостинність» з боку нашої країни призводила до того, що більшість іноземців не прагнула до легалізації своєї діяльності. З 2017 року, після внесення відповідних змін до Закону України «Про зайнятість населення», працевлаштовувати іноземців стало значно простіше.

По-перше, значно скоротилася кількість документів, які подаються роботодавцем для отримання дозволу на застосування праці іноземця. Раніше обов’язковим було отримання медичної довідки про відсутність у особи інфекційних хвороб, захворювання на алкоголізм, токсикоманію, наркоманію, а також довідки про відсутність судимості. При чому у випадку, коли іноземець на час отримання дозволу знаходився у країні постійного проживання, довідки отримувалися саме там і легалізувалися в Україні в установленому законом порядку (наприклад, шляхом проставлення апостилю). Крім того, вимагалися документи про наявність у іноземця освіти.

На даний час документи про освіту вимагаються тільки для випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, — для того, щоб підтвердити особливий статус такого іноземця. Для всіх інших категорій іноземців, що працевлаштовуються в Україні, подання документів про освіту для отримання дозволу не передбачається. Таким чином, на роботодавцеві повністю залишається відповідальність за відповідність особи освітньо-кваліфікаційним вимогам, що ставляться до посади. З одного боку, це полегшує збір документів, що подаються для отримання дозволу, оскільки документ про освіту, отриманий за кордоном, необхідно легалізувати, перекласти та засвідчити вірність такого перекладу у нотаріуса. З іншого боку, досить дивною видається можливість отримання дозволу на працевлаштування особи на посаду, наприклад, лікаря, без наявності у такої особи медичної освіти.

По-друге, на даний час немає потреби обґрунтовувати доцільність працевлаштування саме іноземця. Навіть якщо на ринку праці наявна велика кількість спеціалістів-громадян України, які відповідають кваліфікаційним вимогам, проте роботодавець зацікавлений у працевлаштуванні конкретного іноземного працівника, він не повинен жодним чином виправдовувати своє рішення. Раніше іноземці могли бути працевлаштовані або за умови відсутності необхідних спеціалістів на території України або регіону, або за умови виконання певних видів робіт та зайняття керівних посад, або за умови наявності статусу засновника чи учасника підприємства. Зараз працевлаштувати можна будь-якого іноземця на будь-яку посаду (окрім тих, звичайно, що передбачають доступ до державної таємниці) за умови його відповідності кваліфікаційним вимогам. Тобто, прийняття на роботу іноземця більше не позиціонується як виключний випадок.

 

Важливий момент, на який обов’язково слід звернути увагу, це строки, протягом яких вчиняються ті чи інші дії, пов’язані з отриманням, продовженням, внесенням змін до дозволу. Так, наприклад, заява про продовження строку дії дозволу повинна бути подана не пізніше, ніж за 20 календарних днів до закінчення строку його дії, а оплата за видачу або продовження строку дії дозволу проведена не пізніше, ніж протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про видачу або продовження строку дії дозволу. Недотримання даних строків тягне за собою відмову у продовженні строку дії дозволу та скасування прийнятого рішення про видачу/продовження строку дії дозволу відповідно.

 

Варто зазначити, що Закон України «Про зайнятість населення» поділяє іноземців на декілька категорій, для кожної з яких встановлені свої вимоги до документів, що подаються для отримання дозволу, строки, на які видається дозвіл, та розмір мінімальної заробітної плати. Зокрема, хотілося б звернути увагу на так звані особливі категорії іноземців. До них належать іноземні високооплачувані професіонали (заробітна плата становить не менше 50 мінімальних заробітних плат); засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні; випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України; іноземні працівники творчих професій; іноземні ІТ-професіонали. Основною відмінністю таких категорій є те, що на них не поширюється вимога частини 3 статті 421 Закону України «Про зайнятість населення» щодо розміру мінімальної зарплати, а саме: іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах повинна виплачуватися заробітна плата у розмірі не менше ніж п’ять мінімальних заробітних плат, а всім іншим категоріям найманих працівників – у розмірі не менше ніж десять мінімальних заробітних плат. Фактично, два іноземця, що працюють на одній і тій же посаді, можуть мати різницю в заробітній платі у 10 разів виключно через те, що один з них є засновником підприємства.

 

Говорячи про права та гарантії, передбачені чинним трудовим законодавством, — щодо часу відпочинку, відпусток, охорони праці тощо, — то вони у повній мірі поширюються і на іноземних працівників. Більш того, служба зайнятості, яка власне і видає дозволи на застосування праці іноземців, звертає увагу, що умови трудового договору (контракту) з іноземцем не можуть погіршувати становище працівника порівняно з тим, що встановлене законодавством.

 

Хотілося б звернути увагу на додаткові зобов’язання, які виникають у роботодавця у зв’язку з працевлаштуванням іноземця.

Що стосується самого дозволу, то у визначених законом випадках роботодавець повинен звернутися із заявою про внесення змін до дозволу або про скасування дозволу. У разі, якщо відбулася зміна назви, реорганізація або виділ юридичної особи-роботодавця, зміна прізвища, імені, по-батькові фізичної особи-підприємця, що є роботодавцем, або було оформлено новий паспортний документ іноземця, у тому числі у випадку зміни прізвища, імені, по-батькові іноземця, або було змінено назву посади іноземця чи мало місце його переведення на іншу посаду, роботодавець повинен у тридцятиденний строк звернутися до служби зайнятості із заявою про внесення змін до дозволу та подати підтверджуючі документи. У випадках, коли трудовий договір з іноземцем припинено, припинено виконання договору між українським та іноземним суб’єктами господарювання, у зв’язку з яким був направлений іноземець, або іноземця було визнано біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, роботодавець зобов’язаний звернутися до служби зайнятості із заявою про скасування дозволу. Строк звернення законом не встановлено.

Окрім того, для отримання іноземцем посвідки на тимчасове проживання на період дії дозволу на працевлаштування, окрім самого дозволу відповідно до пункту 33 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання іноземець подає зобов’язання роботодавця повідомити Державній міграційній службі та Державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з іноземцем. Отже, окрім згаданого вище звернення до служби зайнятості із заявою про скасування дозволу на застосування праці іноземця, роботодавець повинен повідомити про припинення трудових правовідносин ще й міграційну службу.

 

У якості висновку хотілося б зазначити, що на даний час процес працевлаштування іноземців в України є достатньо врегульованим та не викликає спірних питань чи особливих складнощів. За умови чіткого і своєчасного виконання норм Закону України «Про зайнятість населення» роботодавець може у відносно короткий строк та з мінімальними організаційними витратами прийняти на роботу іноземного працівника, а іноземний працівник – отримати можливість жити та працювати в Україні.

 

Автор: юрист ЮКК «Де-Юре»
 Наталя Ляшенко

Автор: Допомога по частковому безробіттю на період карантину

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов. Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними. Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг. Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.