Тестування на СOVID-19

13 травня на підпис Президенту було направлено Закон (проект № 3380), спрямований на підвищення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню COVID-19. Закон був прийнятий 7 травня і передбачає масове тестування на COVID-19. Згідно з прийнятими зміни тестування буде обов’язковим для: — осіб, які звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавирусной хвороби (COVID-19); — осіб, […]

Межі конфіденційної інформації в медичній сфері

Положення Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачають, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, […]

Особливості трудових відносин в медичній сфері

Пандемія коронавірусу COVID-19 знову привернула увагу суспільства і держави до медичної галузі, вдаривши по її слабких місцях. Найголовнішим елементом цієї сфери є медичний персонал. Робота медичних працівників у закладах охорони здоров’я регулюється, здебільшого, тими самими законодавчими актами, що і в інших галузях економіки. Однак через специфіку діяльності трудові відносини у медичній сфері мають низку особливостей, […]

Допомога по частковому безробіттю на період карантину

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 із 12 березня 2020 року на всій території України було введено режим карантину. 18 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України […]

Громадянин адвокат: чи можна просити держоргани роз’яснити законодавство?

Звернення юридичної фірми за офіційним тлумаченням норм права є цілком прийнятним явищем. Не всі положення закону сформульовані чітко та прозоро, а тому дізнатись «позицію» контролюючого органу видається розумним та обачним. При цьому, офіційне тлумачення завжди має певну юридичну вагу, а тому його зміст зазвичай враховується і відіграє значну роль при обранні стратегії захисту клієнта. Адвокатські […]

Авiaція: криза внаслідок світової пандемії та наслідки заборони на перельоти

Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 охопив майже весь цивілізований світ, а отже, роботу авіаперевізників здебільшого припинено (за винятком гуманітарних рейсів і рейсів, що здійснюють евакуацію). Незалежно від розміру авіакомпанії (6 літаків у складі флоту або 270), ця галузь належить до великого бізнесу, тому збитки обчислюють мільйонами й мільярдами, а питання про банкрутство може виникнути вже через […]

Медична практика під час карантину

Напевно, не існує жодної сфери діяльності, якої не торкнувся карантин. Хотілося б детальніше розглянути реалії існування медичної практики, яка сьогодні знаходиться в унікальному становищі — з одного боку, як і будь-який бізнес, потерпає від карантину, а з іншого  — саме вона на «передовій» боротьби з коронавірусною хворобою. Постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11 […]

Налоги в карантин — надо платить

Верховная Рада приняла в целом законопроект №3275 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты, направленные на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни COVID-2019». В пояснительной записке говорится, что из-за пандемии стремительно падает деловая и экономическая активность, документ ставит целью уменьшить это негативное влияние. Первое, на что авторы законопроекта постарались […]

Частная медицина и НСЗУ

5 февраля 2020 года было принято Постановление Кабинета Министров Украины № 65 «Некоторые вопросы реализации программы государственных гарантий медицинского обслуживания населения в 2020 году», и стало понятно, что реформа специализированной и высокоспециализированной медицинской помощи все-таки стартует 1 апреля. Несмотря на то, что утвержденный порядок реализации программы медицинских гарантий (ПМГ) вызывает ряд вопросов, а порой и […]

Двойное «но»

Работа на карантине

Юридическая консалтинговая компания «ДЕ-ЮРЕ» системно работает со многими отечественными и зарубежными средствами массовой информации, предоставляя профессиональные мнения и комментарии по различным актуальным вопросам правовой жизни нашего государства. В последнее время основные вопросы от специалистов в сфере права и обывателей связаны с особенностями правового урегулирования различных сфер общественной жизни в период карантина, объявленного Кабинетом Министров Украины […]

Оподаткування при операціях з оренди нерухомості

Оренда нерухомого майна – один із найпоширеніших видів правочинів. Окрім того, що майже кожний бізнес не може обійтися без оренди приміщень, сам вид такої діяльності є дуже поширеним самостійним бізнесом. Інвестування у нерухоме майно з метою передачі його в оренду є досить привабливим, оскільки забезпечує захист інвестицій і при цьому надає дохід, який у певній […]

Трансплантологія: останні зміни та перспективи для приватної медицини

Однією з найбільш обговорюваних у медичній спільноті тем наразі є нова система фінансування медичної допомоги на різних рівнях. Не оминули зміни навіть таку складну та специфічну сферу як трансплантологія. Наприкінці 2019 року було прийнято низку змін до законодавства, що регулює трансплантацію анатомічних матеріалів людині, зокрема й таких, які відкривають можливості для застосування цього методу у […]

Аренда в карантин. Как бизнесу договорится об отсрочке платежей

Эпидемия COVID-19 стала настоящим испытанием для малого и среднего бизнеса. Вследствие строгого карантина многие собственники кафе, ресторанов, кинотеатров, салонов красоты и других остаются без работы и клиентов, теряют прибыль, возможность оплачивать зарплаты сотрудникам, услуги поставщикам, кредиты банкам, а главное — аренду помещений, которая является львиной долей всех затрат. С целью поддержать малый и средний бизнес […]

Круглый стол: Актуальные вопросы медицинского права

13 марта в 16:30 на базе Medical Hub Odrex состоится круглый стол «Актуальные вопросы медицинского права», организатором которого выступает Одесское отделение Ассоциации юристов Украины при поддержке Юридическо-консалтинговой компании «Де-юре». Специалисты в медицинском праве подготовили интересные доклады, которые являются актуальными как для практикующих юристов, так и для врачей и представителей медицинского бизнеса. Участие в мероприятии бесплатное […]

VIII форум ААУ «Адвокатура. Формула успеха»

Форум объединяет тех, кто является успешным игроком на рынке юридических услуг и желает закрепить свои позиции, и новичков, стремящихся узнать все тонкости, чтобы избежать ошибок на старте. Вопросы к обсуждению: Тенденции юридических практик Перспективы бутиковых компаний Коллаборации и cross selling для клиента Значение репутации адвоката и компании Стратегию работы в регионах и с клиентами-иностранцами WOM-маркетинг […]

21.02.2019

Особливості працевлаштування іноземців в Україні

нет

У більшості випадків для працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні роботодавці отримують дозвіл на застосування праці іноземця чи особи без громадянства. Без такого дозволу відповідно до статті 42 Закону України «Про зайнятість населення» можуть бути працевлаштовані: іноземці, які постійно проживають в Україні; іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну; іноземці, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні; представники іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України; працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні; спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом; працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку; священнослужителі, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій; іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення.

 

Протягом тривалого часу процес отримання дозволів на застосування праці іноземців був складним і потребував великої кількості зусиль як зі сторони роботодавця, так і зі сторони іноземця, який бажав розпочати трудову діяльність в Україні. Для іноземця, який бажав приїхати до України та започаткувати власну справу, і не мав при цьому ані ділових партнерів, ані хоча б друзів, які могли б допомогти йому впоратися з підготовкою усіх необхідних документів та проходженням усіх передбачених законом процедур, отримання дозволу на працевлаштування ставало справжнім квестом. І, звичайно, така «негостинність» з боку нашої країни призводила до того, що більшість іноземців не прагнула до легалізації своєї діяльності. З 2017 року, після внесення відповідних змін до Закону України «Про зайнятість населення», працевлаштовувати іноземців стало значно простіше.

По-перше, значно скоротилася кількість документів, які подаються роботодавцем для отримання дозволу на застосування праці іноземця. Раніше обов’язковим було отримання медичної довідки про відсутність у особи інфекційних хвороб, захворювання на алкоголізм, токсикоманію, наркоманію, а також довідки про відсутність судимості. При чому у випадку, коли іноземець на час отримання дозволу знаходився у країні постійного проживання, довідки отримувалися саме там і легалізувалися в Україні в установленому законом порядку (наприклад, шляхом проставлення апостилю). Крім того, вимагалися документи про наявність у іноземця освіти.

На даний час документи про освіту вимагаються тільки для випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, — для того, щоб підтвердити особливий статус такого іноземця. Для всіх інших категорій іноземців, що працевлаштовуються в Україні, подання документів про освіту для отримання дозволу не передбачається. Таким чином, на роботодавцеві повністю залишається відповідальність за відповідність особи освітньо-кваліфікаційним вимогам, що ставляться до посади. З одного боку, це полегшує збір документів, що подаються для отримання дозволу, оскільки документ про освіту, отриманий за кордоном, необхідно легалізувати, перекласти та засвідчити вірність такого перекладу у нотаріуса. З іншого боку, досить дивною видається можливість отримання дозволу на працевлаштування особи на посаду, наприклад, лікаря, без наявності у такої особи медичної освіти.

По-друге, на даний час немає потреби обґрунтовувати доцільність працевлаштування саме іноземця. Навіть якщо на ринку праці наявна велика кількість спеціалістів-громадян України, які відповідають кваліфікаційним вимогам, проте роботодавець зацікавлений у працевлаштуванні конкретного іноземного працівника, він не повинен жодним чином виправдовувати своє рішення. Раніше іноземці могли бути працевлаштовані або за умови відсутності необхідних спеціалістів на території України або регіону, або за умови виконання певних видів робіт та зайняття керівних посад, або за умови наявності статусу засновника чи учасника підприємства. Зараз працевлаштувати можна будь-якого іноземця на будь-яку посаду (окрім тих, звичайно, що передбачають доступ до державної таємниці) за умови його відповідності кваліфікаційним вимогам. Тобто, прийняття на роботу іноземця більше не позиціонується як виключний випадок.

 

Важливий момент, на який обов’язково слід звернути увагу, це строки, протягом яких вчиняються ті чи інші дії, пов’язані з отриманням, продовженням, внесенням змін до дозволу. Так, наприклад, заява про продовження строку дії дозволу повинна бути подана не пізніше, ніж за 20 календарних днів до закінчення строку його дії, а оплата за видачу або продовження строку дії дозволу проведена не пізніше, ніж протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про видачу або продовження строку дії дозволу. Недотримання даних строків тягне за собою відмову у продовженні строку дії дозволу та скасування прийнятого рішення про видачу/продовження строку дії дозволу відповідно.

 

Варто зазначити, що Закон України «Про зайнятість населення» поділяє іноземців на декілька категорій, для кожної з яких встановлені свої вимоги до документів, що подаються для отримання дозволу, строки, на які видається дозвіл, та розмір мінімальної заробітної плати. Зокрема, хотілося б звернути увагу на так звані особливі категорії іноземців. До них належать іноземні високооплачувані професіонали (заробітна плата становить не менше 50 мінімальних заробітних плат); засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні; випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України; іноземні працівники творчих професій; іноземні ІТ-професіонали. Основною відмінністю таких категорій є те, що на них не поширюється вимога частини 3 статті 421 Закону України «Про зайнятість населення» щодо розміру мінімальної зарплати, а саме: іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах повинна виплачуватися заробітна плата у розмірі не менше ніж п’ять мінімальних заробітних плат, а всім іншим категоріям найманих працівників – у розмірі не менше ніж десять мінімальних заробітних плат. Фактично, два іноземця, що працюють на одній і тій же посаді, можуть мати різницю в заробітній платі у 10 разів виключно через те, що один з них є засновником підприємства.

 

Говорячи про права та гарантії, передбачені чинним трудовим законодавством, — щодо часу відпочинку, відпусток, охорони праці тощо, — то вони у повній мірі поширюються і на іноземних працівників. Більш того, служба зайнятості, яка власне і видає дозволи на застосування праці іноземців, звертає увагу, що умови трудового договору (контракту) з іноземцем не можуть погіршувати становище працівника порівняно з тим, що встановлене законодавством.

 

Хотілося б звернути увагу на додаткові зобов’язання, які виникають у роботодавця у зв’язку з працевлаштуванням іноземця.

Що стосується самого дозволу, то у визначених законом випадках роботодавець повинен звернутися із заявою про внесення змін до дозволу або про скасування дозволу. У разі, якщо відбулася зміна назви, реорганізація або виділ юридичної особи-роботодавця, зміна прізвища, імені, по-батькові фізичної особи-підприємця, що є роботодавцем, або було оформлено новий паспортний документ іноземця, у тому числі у випадку зміни прізвища, імені, по-батькові іноземця, або було змінено назву посади іноземця чи мало місце його переведення на іншу посаду, роботодавець повинен у тридцятиденний строк звернутися до служби зайнятості із заявою про внесення змін до дозволу та подати підтверджуючі документи. У випадках, коли трудовий договір з іноземцем припинено, припинено виконання договору між українським та іноземним суб’єктами господарювання, у зв’язку з яким був направлений іноземець, або іноземця було визнано біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, роботодавець зобов’язаний звернутися до служби зайнятості із заявою про скасування дозволу. Строк звернення законом не встановлено.

Окрім того, для отримання іноземцем посвідки на тимчасове проживання на період дії дозволу на працевлаштування, окрім самого дозволу відповідно до пункту 33 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання іноземець подає зобов’язання роботодавця повідомити Державній міграційній службі та Державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з іноземцем. Отже, окрім згаданого вище звернення до служби зайнятості із заявою про скасування дозволу на застосування праці іноземця, роботодавець повинен повідомити про припинення трудових правовідносин ще й міграційну службу.

 

У якості висновку хотілося б зазначити, що на даний час процес працевлаштування іноземців в України є достатньо врегульованим та не викликає спірних питань чи особливих складнощів. За умови чіткого і своєчасного виконання норм Закону України «Про зайнятість населення» роботодавець може у відносно короткий строк та з мінімальними організаційними витратами прийняти на роботу іноземного працівника, а іноземний працівник – отримати можливість жити та працювати в Україні.

 

Автор: юрист ЮКК «Де-Юре»
 Наталя Ляшенко

Автор: VIII форум ААУ «Адвокатура. Формула успеха»

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов. Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними. Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг. Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.