Кравченко
Даріна

керівник практики корпоративного права, юрист

08.02.2021 | Ця стаття доступна російською мовою

Розкриття кінцевих бенефіціарів: кому варто хвилюватися?

Ще 6 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», надалі – «Закон», згідно якого, для всіх юридичних осіб було установлено вимога про внесення в ЄДР ЮО, ФОП та ГФ (надалі – «ЄДР») інформації про кінцевих бенефіціарних власниках (контролерах) підприємства. Вже на момент прийняття вказаного закону були передбачені штрафи за неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ.

Однак, так як Мінюсту не вистачило цілого року для прийняття форми та змісту структури власності, то на початку 2021 року Мінюст вирішив «нагадати про себе» і щодо відповідальності бізнесу. 20.01.2021 року КМУ прийняв Постанову № 34 КМУ, деталізувавши процедуру здійснення контролю.

Що означає прийняття даної Постанови?

Прийняття Постанови не обіцяє керівникам підприємств моментальне застосуванням штрафів, так як нормативно-правового акту, яким затверджена форма та зміст структури власності, як і раніше, немає. Однак, найвірогідніше, її слід очікувати в 2021 р.

Зміни, прийняті Постановою, в першу чергу, посилює контроль Мінюсту за діяльністю державного реєстратора та осіб, які подали документи на отримання відповідної посади, а ось згадка про штрафи по відношенню до директорів, глав та інших посадових осіб підприємств, не є нововведенням.

Хто такі КБВ?

Згідно положень вже згаданого Закону, бенефіціаром є особа, яка володіє часткою в статутному капіталі не менш 25%. Однак, у разі наявності в компанії родинних зв’язків між засновниками, з сумарною часткою всіх більш 25%, то з точки зору законодавства бенефіціарами є усі родичі. Ступінь споріднення для визначення особи також КБВ не визначена. Однак, за загальною практикою, яка на даний момент є в Україні, у межах банківських правовідносин зокрема, кінцевими власниками визначаються особи, які знаходяться в першій та другій ступенях споріднення.

Якщо не має КБВ (таке відбувається, коли багато засновників і частка кожного не перевищує 25 %), подаються відомості про причини його відсутності.

Коли потрібно подавати?

Спочатку стратегія була така: після прийняття форми структури власності Кабміном, у кожної юридичної особи буде строк 3 місяці для внесення інформації в ЄДР. Такий припис було розроблено ще до 2021 року, але як і раніше відповідає дійсності.

Однак ще з 2020 року обов’язок розкрити данні про КБВ ліг на всіх юридичних осіб. Це так зване «щорічне оновлення даних», яке потрібно здійснювати щорічно протягом 14 днів.

Хто повинен подавати?

Обов’язок подавати інформацію про КБВ стосується абсолютно всіх юридичних осіб, у тому числі й неприбуткові організації.

Громадські організації, благодійні фонди, кооперативи та будь-які інші юридичні особи, які отримали в податковій відповідний статус і внесені до реєстру неприбуткових установ і організацій, зобов’язані подати державному реєстратору протягом вказаного строку інформацію про те, що в організації відсутні особи, які відповідають статуту кінцевого бенефіціарного власника. На жаль, на практиці інколи доводиться стикатися із нерозумінням з боку банків у визначенні КБВ. Контролери підприємств – це вигодонабувачі з чітко визначеною мінімальною часткою в статутному капіталі. Тому, єдина інформація по відношенню неприбуткових організацій, яка може бути внесена в ЄДР – це виключно запис про відсутність бенефіціарів. У цьому ключі варто відзначити той самий контроль, який більш детально прописано прийнятим Положенням. В ЄДР повинна бути внесена державним реєстратором тільки та інформація, яка буде відповідати реальності та положенням законодавства. Інакше кажучи, не може бути в реєстрі інформації з переліком осіб, які є бенефіціарами, якщо організація неприбуткова. У такому разі або доведеться сплатити штраф (якщо накладено) та оперативно виправити запис в державному реєстрі, або попрощатися зі статусом неприбутковості у податковій.

Що потрібно подавати?

При здійсненні реєстрації створення юридичної особи разом з реєстраційною заявою та іншими необхідними документами необхідно подати нотаріально засвідчені копії паспортів всіх засновників (крім паспортів з безконтактним електронним носієм, для таких достатньо звичайної копії), а після затвердження структури – також і її форму.

В подальшому, що стосується процедури підтримання інформації про КБВ в державному реєстрі в актуальному стані, то достатньо керівнику підприємства подати відповідну заяву (по затвердженій формі Мінюсту) про бенефіціарів, а також прикласти до неї нотаріально засвідченні копії паспортів, крім паспортів з безконтактним електронним носієм (для таких достатньо звичайної копії), а після затвердження структури – також і її форму. У разі, якщо компанія здійснює будь-які зміни в ЄДР (адреса, статут, КВЕДи і тд), інформація про бенефіціарів може бути подана спільно з такими документами.

Важливо відмітити, що оновлювати (або підтримувати актуальність) відомостей в ЄДР про кінцевих бенефіціарах необхідно один раз на рік. У разі, якщо компанія декілька разів змінює інформацію про себе в реєстрі, то кожен раз оновлювати дані про бенефіціарів необхідності немає (крім реєстрації зміни складу учасників з урахуванням їхніх часток).

Для нерезидентів – фізичних осіб КБВ підготовка нотаріально завірених копій паспорту може бути ускладнена необхідністю для певних країн апостилювати/легалізувати такий документ.

Щодо питання наявності в Україні компаній, для яких інформування про кінцевого бенефіціара було б небажаним і може призвести до проблем, то відразу варто зазначити, що в країні достатньо багато підприємств, де власниками є компанії-нерезиденти (найчастіше офшори). Така модель створення і ведення бізнесу «з-за кордону» зручна для осіб, яким заборонено на законодавчому рівні або є небажаною з метою уникнення будь-яких провокацій (наприклад, депутати, державні службовці та інші). І, звичайно ж, для таких компаній не просто інформування, а й ще і відображення структури власності (а це означає, що потрібно повністю розкрити перед державою весь ланцюг господарювання) є вкрай неприємним і в деякій мірі проблематичним.

Які штрафи?

Відповідальність за несвоєчасне подання інформації в ЄДР для власників малого, середнього і крупного бізнесу є однаковою.

Ненадання або несвоєчасне надання державному реєстратору передбаченої Законом інформації про КБВ юридичної особи або про її відсутність, або документів для підтвердження відомостей про КБВ юридичної особи тягне за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особи, що уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000 — 51 000 грн.).

Щодо питання чи доведеться всьому українському бізнесу визначати реального бенефіціара після введення штрафів слід відмітити наступне. Абсолютно будь-якому бізнесу (малому, середньому або крупному), а також будь-яким неприбутковим організаціям та установам без виключення необхідно подати/оновити інформацію про контролерів в ЄДР. На практиці, 99 % державних реєстраторів в проміжок між вступом в дію Закону та прийняттям Постанови брали документи по юридичним особам на реєстрацію виключно за наявності визначення в таких документах бенефіціарів і наявності їх належних копій паспортів. З моменту посилення прийнятої Постанови процесу контроля здійснюється державним реєстратором своїх посадових функцій, очікувати поблажливості або посилатися на положення про те, що структура ще не затверджена, і таким чином уникнути подачі інформації про бенефіціарів не доводиться. Подати документи на реєстрацію, навмисно не вказати інформацію про КБВ і просто сплатити штраф (для багатьох підприємств не проблема сплатити штраф щоб не розкривати кінцевого власника) також не вийде, так як ні реєстратор, ні нотаріус, який здійснює функції реєстратора, не прийме документи в силу посилення контролю над ними зі сторони Мінюсту.

Що в кінцевому підсумку?

На даний момент система і перелік документів, необхідних для внесення в ЄДР інформації про бенефіціарів, не являють собою ідеальну картину в баченні держави про розкриття «прихованих власників». Держава покладається на структуру, яку компанія зобов’язана сама скласти і надати реєстратору. Однак, господарська діяльність компанії не обмежується виключно регулюванням від Міністерства юстиції. Не слід забувати, що при змінах в реєстрі (у тому числі зміна керівника, складу засновників, статуту, статутного капіталу) всі банки, де у підприємства відкриті рахунки і через які відбуваються операції, зобов’язують підприємство оновити інформацію ще і безпосередньо в самому банку. І ось на цьому етапі приховати будь-яку інформацію (відносно засновника юридичної особи-нерезидента зокрема) стає достатньо складно, так як фінансовий моніторинг не тільки запросить документи по розкриттю всього ланцюга власності, але й безпосередньо перевірить самих кінцевих бенефіціарних власників за різними джерелами і реєстрами (державними, приватними, українськими і іноземними). Розбіжність підсумкової інформації у банку з інформацією в ЄДР, а також будь-які сумніви банка по відношенню до бенефіціара компанії можуть привести до блокування рахунку до моменту надання достовірних даних.

Автор: Кравченко Даріна

Шановні читачі! Публікації на цьому сайті носять інформаційний, довідковий або рекомендаційний характер, і відображають думку та думку авторів. Матеріал, що міститься у статтях / коментарях / публікаціях, є актуальним на момент створення та публікації, але ми не гарантуємо, що правила, рекомендації, процедури та законодавство, використані та описані у матеріалі, актуальні на момент, коли ви ознайомилися з ними. Автори не несуть відповідальності за наслідки застосування змісту статей/коментарів/публікації без укладання договору про надання послуг. Для отримання консультації з вашого питання напишіть нам на info@de-jure.ua, і зв'яжеться з вами юрист.