РРО vs ФОП


19 жовтня 2019 року у газеті «Голос України» офіційно опубліковано два скандальні закони, які істотно змінюють фіскальні правила для малого бізнесу. Перший з них – це  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

Eng
Ua

Ru

РРО vs ФОП


13 ноября 2019 Загрузить PDF

19 жовтня 2019 року у газеті «Голос України» офіційно опубліковано два скандальні закони, які істотно змінюють фіскальні правила для малого бізнесу.

Перший з них – це  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019р. № 128-IX (далі – Закон 128-ІХ).

Другий – Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019р. № 129-IX (далі – Закон 129-ІХ).

Варто зазначити, що це не перший наступ влади на підприємців і малий бізнес. Аналогічні спроби здійснювались у 2015-2016 роках, але тоді в останній день обов’язковість РРО для підприємців було скасовано в останній день. Закони 2019 року – чергова спроба держави отримати контроль над реальними доходами малого бізнесу.

 

РРО у смартфоні

Передусім зазначеними законами імплементується поняття «програмний реєстратор розрахункових операцій». Відповідно до визначення – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, використовуваного на будь-якому пристрої, у якому фіскальні функції реалізовано через фіскальний сервер контролюючого органу та який призначено для реєстрації розрахункових операцій.

Варто звернути увагу, що, на відміну від звичайного реєстратора розрахункових операцій, який визначено як пристрій або програмно-технічний комплекс, програмний реєстратор розрахункових операцій не прив’язаний до «заліза», тож його можна встановити на будь-який пристрій. При цьому фіскальний орган має забезпечити наявність безкоштовного програмного рішення для суб’єктів господарювання.

Водночас немає жодної впевненості, що це безкоштовне програмне рішення працюватиме коректно на всьому різноманітті операційних систем для смартфонів та інших гаджетів, оскільки Android – це лише платформа, на якій кожний виробник розробляє власну систему. Якщо ж вірити наявним відгукам про використання безкоштовного софту для смартфону від ДПС, то правильно встановити його на телефон або планшет і надалі користуватися ним досить складно: користувач стикається з багатьма нюансами та проблемами. А адаптовані версії цього програмного рішення, які можна назвати user-friendly, розроблені приватними компаніями, вже не безкоштовні.

Стаття 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі – Закон про РРО) у редакції Закону 128-ІХ, установлено деякі умови використання програмного РРО, на які варто звернути увагу.

Так, у разі виходу з ладу програмного РРО заборонено проведити розрахункові операції до моменту усунення несправностей.

Якщо ж програмний РРО справний, та немає  між ним та фіскальним сервером контролюючого органу, то касові операції належить проводити в режимі  офлайн, але не більш як 36 годин. При цьому електронним розрахунковим документам, створеним в офлайн-режимі, потрібно присвоювати фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. А без отримання в контролюючому органі такого діапазону фіскальних номерів використання програмного РРО забороняється.

Водночас підприємець може використовувати програмний РРО в режимі офлайн не більше ніж 168 годин на місяць.

Тут питання викликає можливість отримання діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, оскільки здебільшого передбачити тривалу відсутність зв’язку (інтернету) неможливо.

Після відновлення зв’язку розрахункові документи, створені в офлайн-режимі, необхідно протягом 1 години, але до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за відповідний день передати до фіскального серверу податкової служби.

Суб’єктам господарювання надано право прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відсутності електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту підключення іншого РРО або включення електроенергії. Це дасть їм право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Однак про це  рішення підприємець має повідомити контролюючий орган. Такі суб’єкти господарювання не матимуть права здійснювати розрахункові операції без РРО взагалі.

Фіскальний «кешбек»

Законами 128-ІХ та 129-ІХ запроваджено новий спосіб контролю за використанням РРО підприємцями, що вже дістав назву «кешбек». Він почне діяти з 01.10.2020 р. Суть механізму досить проста. Споживач, отримуючи фіскальний чек може перевірити його дійсність онлайн і в разі її непідтвердження сервером податкової звернутися до контролюючого органу зі скаргою. При цьому строк розгляду самої скарги від споживача Законом 129-ІХ не встановлено.

Якщо в результаті проведеного позапланового заходу підтвердження факт порушення касової дисципліни , споживач отримує на свій рахунок суму вартості товару.

Для здійснення виплати суми товару на користь покупця (споживача) відповідний контролюючий орган протягом 5 робочих днів із дня зарахування до бюджету штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до підприємця, має підготувати висновок і подати його для виконання до відповідного органу казначейської служби. А на підставі отриманого висновку орган казначейської служби протягом ще 5 робочих днів здійснює перерахування на користь відповідного покупця (споживача).

Варто зауважити, що сплата споживачу вартості товару здійснюватиметься із суми сплачених штрафних санкцій, які суб’єкт господарювання має право оскаржити в адміністративному або судовому порядку. А це, своєю чергою, може значно затягти отримання «кешбеку».

Споживач зможе розраховувати на отримання такої суми вартості покупки лише з купівлі, вартість якої більша за 850 грн. Утім фраза, якою встановлено цей поріг, викладена в законах по-різному. У Законі 129-ІХ, який вносить зміни до Податкового кодексу України, зазначено, «….вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 грн». Тут незрозуміло, про яку вартість ідеться: чи про вартість кожної окремої позиції товару/послуги у чеку, чи про суму всього окремого чека, чи про суму чеків, виданих одному споживачу за один день.

А у Законі 128-ІХ, що вносить зміни до Закону про РРО, це положення сформульовано чіткіше: «вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 грн на день їх отримання покупцем (споживачем)».

Цю відмінність у формулюваннях на практиці може бути використано для зловживання споживачами правом на скаргу та вона не відповідає принципам належного урядування.

Ще однією невирішеної проблемою є ідентифікація споживача за чеком. Адже в чеках не вказуються реквізити покупця товарів або послуг, вони деперсоналізованими. Це, з одного боку, додатковий аргумент для захисту підприємця, а з іншого –  може стати підставою для зловживань з боку недобросовісних споживачів, які зможуть скаржитись не за «своїми» чеками.

Більше не острівець безпеки

Однією з основних привабливих рис у спрощеній системі оподаткування було звільнення від використання РРО за умови неперевищення порогу доходу 1 млн грн за рік.

Проте зазначеними законами, крім іншого, запроваджують обов’язкове використання РРО для платників єдиного податку 2-ї та 4-ї груп. Винятком, як і раніше, є лише 1-ша група. Варто зауважити, що відповідно до Указу Президента України від 17.10.2019 р. № 761/2019 з’явилась ініціатива щодо розширення умов і критеріїв зарахування фізичних осіб — підприємців до 1-ї групи спрощеної системи оподаткування.

На щастя, цей обов’язок запроваджуватимуть поступово. Самі ж закони набирають чинності з 19.04.2020 року. Із цієї дати застосування РРО є обов’язковим для платників єдиного податку – фізичних осіб-підприємців, які здіійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, і реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних  послуг у сфері охорони здоров’я.

У період з 01.10.2020 до 31.12.2020 до них приєднуються підприємці, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та каміння, торгівлю вживаними товарами в магазинах, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів, а також діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування (окрім передбаченого п. 11 ст. 9 Закону про РРО), діяльність у сфері туризму і готельного бізнесу.

Решті підприємців задля уникнення обов’язку використовувати РРО в період з 19.04.2020 до 31.12.2020 мають дотримуватися ліміту доходу в 1 млн грн.

І вже з 01.01.2021 року РРО стає обов’язковим для всіх платників єдиного податку 2-ї –4-ї груп, крім випадків, передбачених ст. 9 Закону про РРО.

На щастя, законодавець зберіг норми, що дозволяють ФОП – платникам єдиного податку не вести облік товарних запасів і не дотримувати відповідності сум готівкових коштів у касі сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Єдиним беззаперечно позитивним нововведенням є збільшення обсягу доходу для платників єдиного податку 2-ї групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн. Проте, це виглядає як ложка меду в бочці дьогтю.

Кнути без пряників

Паралельно з примусовим насаджуванням РРО для малих підприємців законодавець збільшив відповідальність у цій сфері.

Так, за порушення порядку проведення розрахункових операцій з використанням РРО, які було встановлено під час перевірки, зокрема й на підставі скарги споживача, до суб’єкта господарювання буде застосовано фінансову санкцію:  за перше порушення в розмірі – 100% (зараз 1 грн) вартості проданих із порушеннями товарів (послуг) і за кожне наступне – 150%. Перехідними положеннями Закону 128-ІХ установлено, що до 01.10.2020 за перше порушення санкція становить 10%, за друге й наступні – 50%.

Значно зростуть й інші штрафи. Наприклад, за невикористання КОРО або розрахункових книжок санкцію збільшено з 20 нмдг до 50 нмдг. А за те, що немає контрольної стрічки, –  30 нмдг замість 10 нмдг. У разі несанкціонованих змін до конструкції чи софту РРО штраф складатиме 300 нмдг замість 100 нмдг.

Ще не кінець

17 жовтня 2019 р. Президент України підписав уже згаданий Указ № 761/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб — підприємців», яким установлено розробити законопроекти щодо лібералізації умов і критеріїв зарахування фізичних осіб — підприємців до 1-ї групи спрощеної системи оподаткування, запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців щодо дотримання ними порядку застосування РРО та деякого пом’якшення відповідальності ФОП за порушення порядку подання звітності щодо РРО.

Проте на тлі масштабу вже впроваджуваних фіскальних змін зазначений Указ виглядає як квола ініціатива, що не матиме істотного впливу на ситуацію навіть у випадку її втілення.

Закони 128-ІХ і 129-ІХ найбільше вплинуть на інтернет торгівлю та вендінговий бізнес. Вони призведуть до додаткових витрат підприємців на РРО та бухгалтерські послуги, з’явиться додатковий механізм тиску з боку контролюючого органу, що спричинить припинення діяльності або переходу у «тінь» частини малого бізнесу. Крім цього, ці Закони обернуться додатковими витратами з бюджету на адміністрування всієї кількості РРО податковими органами та на судові спори, яких стане значно більше та які до того ж будуть додатковим навантаженням на судову систему.

Автор: старший юрист Дмитро Оносовський

 

 

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов.
Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними.
Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг.
Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.