Принципи адвокатської діяльності охоплюють усі сфери професійної діяльності адвоката, у тому числі й відносини адвоката з клієнтами, судом, іншими органами та особами. Як наслідок, той чи інший принцип наповнюється змістом в залежності від конкретних суспільних відносин, до яких він застосовується.

Для мене чесність взагалі означає повідомлення виключно правдивої, актуальної та повної інформації. Проте, на мою думку вимагати від адвоката такої поведінки у всіх сферах його діяльності неможливо.

Так, наприклад, повідомлення суду усіх обставин справи може завдати шкоди клієнту, особливо у випадку, якщо одна з повідомлених обставин не на його користь. Поряд з тим, повідомлення адвокатом повної та всебічної інформації самому клієнту щодо його питання є обов’язком адвоката, що наразі вже закріплений у чинному законодавстві України.

Отже, чесність як принцип адвокатської діяльності може мати відмінний прояв у різних її сферах. Поряд з цим, слід все ж таки зазначити, що у всіх таких проявах має бути дещо спільне, те, що їх об’єднує, інакше вони не будуть проявом одного й того ж самого принципу.

Для мене таким об’єднуючим елементом виступає обов’язок адвоката повідомляти лише інформацію, що не є завідомо неправдивою. Разом з тим, у певних випадках, якщо того вимагають інтереси клієнта, адвокат змушений замовчувати певну інформацію, ухилятись від повідомлення дійсних обставин, надавати нерелевантну інформацію.

Це пов’язано з тим, що адвокатура, як соціальний інститут, виконує різноманітні завдання у суспільстві, деякі з яких інколи суперечать одне одному. З одного боку, адвокатура забезпечує звершення правосуддя, обов’язковим елементом якого є виявлення істини і притягнення до відповідальності винної особи. А з іншого боку, адвокатура покликана захищати права та інтереси окремих осіб, вона виступає своєрідним щитом між індивідуумом та державою, у зв’язку з чим саме інтересам останнього надається перевага.

Рівновага вищевказаних завдань може мати різний прояв, але найяскравішим свідченням його є те, що адвокату заборонено сприяти клієнту у вчиненні злочину, але адвокат і не має повідомляти про обставини вчинення злочину клієнтом.

Отже, адвокат у своїй діяльності зобов’язаний надавати виключно правдиву, актуальну та повну інформацію, але лише якщо це не завдає шкоди його клієнту, інакше адвокат може надати інформацію лише в об’ємі, що не заподіє шкоди клієнту.

Добропорядність у вузькому розумінні полягає у тому, що будь-яка особа користуючись своїми правами, повинна враховувати права та інтереси інших осіб, не допускати їх порушення. У широкому розумінні під добропорядністю слід розуміти слідування високим морально-етичним ідеалам та стандартам, що, у тому числі, проявляється в чесності та відповідності вчинків особи її словам.

Добропорядність, як принцип професійної юридичної діяльності, знайшла своє закріплення у законодавстві деяких країн, особливо англо-саксонської правової сім’ї.

В українському законодавстві наразі вже відображені поодинокі складові елементи добропорядності адвокатів. Так, наприклад, заборона зловживання процесуальними правами закріплена у процесуальних кодексах. Крім того, у преамбулі Правил адвокатської етики зазначена необхідність адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки.

Мартинчук Владислав

Юрист ЮКК «Де-Юре»

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов. Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними. Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг. Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.»