Гевчук Анастасія

юрист

28.05.2021 | Эта статья доступна на російською мовою

Авторське право. Що це та коли виникає?

Основний закон держави, а саме Конституція України визначає у статті 41 право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

А у статті 54 Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Із даних основоположних позицій Основного закону і виходить все що стосується авторського права в Україні загалом. Якщо ж говорити про законодавчі акти, окрім Конституції України, які регулюють авторське право, то це Цивільний кодекс України(далі ЦК України),  Закон України «Про авторське право і суміжні права» а також Постанова Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001р. №1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» та ще певна кількість вузькоспеціальних законів.

Отож Авторське право згідно ЦК України та ЗУ «Про авторське право і суміжні права» — це право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір, а якщо точніше – це особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва.

Відповідно до вищевикладеного авторським правом охороняються твори – літературні, художні та інші. ЦК України визначає повний перелік об’єктів авторського права а Закон деталізує.

Стаття 433 ЦК України:

«Об’єктами авторського права є твори, а саме:

1) літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

2) комп’ютерні програми;

3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

4) інші твори.»

Тут важливо додати, що твори є об’єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них, тобто без їх якоїсь державної реєстрації і такого іншого. Одночасно твір не обов’язково має бути завершеним, не має значення його цінність, призначення, форма вираження чи спосіб вираження.

Проте враховуючи це, необхідно розуміти, що авторське право на поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції. Не вважаються об’єктами авторського права

+ акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

+ державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;

+повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

+інші твори, встановлені законом.

Щодо категорій об’єктів, що виникли відносно недавно, таких як комп’ютерні програми – то вони охороняються як літературні твори.

Авторське право виникає внаслідок факту його створення. Це означає, що самого факту створення твору достатньо, щоб такий твір вже охоронявся авторським правом.

Згідно частини 2 статті 11 ЗУ «Про авторське право та суміжні права»:

«Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей».

Виходячи із цього первинним суб’єктом якому це авторське право належить є автор твору.

Частина 1 статті 11 ЗУ «Про авторське право та суміжні права»:

«За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.»

А тому враховуючи це, розуміємо, що авторське паво виникає з моменту створення твору і належить воно автору твору, тобто особі, яка зазначена як автор твору.

Однозначно необхідно запам’ятати, що авторське право виникає саме з моменту створення твору а не його оприлюднення. Твір може бути і не оприлюднено, проте авторське право на нього вже виникло. Проте в момент його опублікування варто попіклуватися про знак авторства.

Дійсно зараз в інтернет мережі важко довести своє авторство. Важливо пам’ятати про позначку автора. Згідно статті 11 ЗУ «Про авторське право та суміжні права»:

«Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера «c», обведена колом, — (зображення знака не наводиться);

ім’я особи, яка має авторське право;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору».

А тому тоді, коли творимо і хочемо точно та незаперечно закріпитися автором власного нового твору – обов’язково необхідно проставляти знак © і далі прізвище та ім’я автора та дату публікації, чим закріпляємо за собою авторство та отримуємо авторське право на такий твір.

Реєстрація авторських прав в Україні. Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб’єкт авторського права для засвідчення авторства на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Державна реєстрація твору є правом суб’єкта авторського права, а не його обов’язком і не визначає фактичної дати створення твору чи обсягу його правової охорони, хоча за певних умов свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір може містити відомості щодо факту і дати оприлюднення (але не створення) твору.

Тобто, Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір не має правовстановлюючого характеру і видається під відповідальність заявника. Разом із тим, згідно з п. 26 Порядку визнання реєстрації недійсною здійснюється на підставі рішення суду, за клопотанням автора або його довіреної особи.

Таким чином реєстрація авторського права в Україні вимагає певної процедури і може бути оспорено, а тому надзвичайно важливо розуміти, що своє авторство при будь якій публікації необхідно позначати.

Щодо реєстрації, то можемо розглянути приклади країн Європи у цьому питанні.

Наприклад, Німеччині, Польщі, Франції, Чехії, Сполученому Королівстві відсутня офіційна реєстрація авторського права. Натомість можуть існувати приватні організації, які надають послуги з депонування творів, реєстрації та видачі сертифікатів або інших документів. Депонування – це передача робіт переважно у вигляді машинописного оригіналу на збереження їх до бібліотеки та інформаційних центрів. Депоновані праці прирівнюються до опублікованих, можуть бути опубліковані з посиланням на реєстраційний номер і депонативну установу

Так от наприклад, у Сполученому Королівстві отримати Сертифікат, що засвідчує депонування твору, можна за допомогою різних електронних сервісів, наприклад, таких як Служба авторського права в Сполученому Королівстві (The UK Copyright Service).

Певною новацією в царині реєстрації авторських прав є застосування технології блокчейн. Прихильники цієї технології вважають, що вона здатна вирішити низку проблем у галузі захисту авторських прав, управління та користування правами, загострення яких, останнім часом, відбувається в геометричній прогресі через поширення Інтернету та розвиток цифрових технологій. Так, використання технології блокчейна здатне унеможливити несанкціоновані зміни поданого на реєстрацію твору, забезпечити ідентифікацію та аутентифікацію твору, а також забезпечення ідентифікацію та атрибуцію автора твору і/або його правовласника для отримання дозволу на подальше використання твору.

Наразі, окремі країни вивчають питання впровадження технології блокчейна для своїх систем реєстрації авторських прав. Зі своєї сторони вважаю, що цифровізація та менша бюрократія у сфері реєстрації авторського права необхідна і в Україні, для того щоб кожен автор відчував більшу захищеність зі сторони держави свого авторства, оригінальності та уникнення плагіату.

 

 

Автор: Гевчук Анастасія

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов. Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними. Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг. Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.