Стягнення заборгованості: як проходить і скільки триває процес?

Стягнення боргів — це юридичний процес повернення заборгованості через досудове врегулювання або судове рішення.

Щоб стягнути заборгованість в Україні у встановленому порядку, потрібно звернутися до суду з позовною заявою. Підготувати заяву і зібрати докази допомагає адвокат зі стягнення боргів юридичної компанії «ДЕ-ЮРЕ». Залежно від розміру заборгованості — більше або менше за 30 прожиткових мінімумів для працездатного населення — можливі два варіанти позовного провадження: спрощене та загальне. На 2025 рік прожитковий мінімум складає 3028 грн, відповідно межа — це 90840 грн. Всі боргові зобов’язання, що менші від цієї суми, розглядаються в межах спрощеного позовного провадження, а ті, що є більшими — загальним провадженням.

Щодо термінів винесення судового рішення, то спрощене позовне провадження в ідеалі має бути розглянуте за два місяці, а загальне — за чотири місяці. Однак ці строки часто можуть бути продовжені з різних причин: наприклад, неявки до суду, необхідності здійснення певних процесуальних дій або обставин, пов’язаних з війною, як-от повітряних тривог. Тому більш реалістичним терміном розгляду справи вважається пів року.

Підстави для стягнення заборгованості через суд

Підставою для стягнення боргів через суд є невиконане боржником боргове зобов’язання, яке може виникнути з будь-якого приводу. Наприклад, таке зобов’язання слідує з договору купівлі-продажу, якщо боржник не розрахувався вчасно за отриманий товар, або з договору позики, коли він не повернув грошові кошти. У певних випадках таке зобов’язання може виникнути і без укладення договору: зокрема при заподіянні шкоди (ДТП, залиття або інше пошкодження майна). Особа, дії якої призвели до збитків, має відшкодувати їх потерпілому.

Як проходить процес стягнення заборгованості через суд?

Першим кроком процесу стягнення заборгованості через суд є консультація адвоката (юриста) щодо боргів. Він знайомиться з обставинами справи, за потреби — допомагає зібрати та оформити докази і складає позовну заяву. Надалі повернення боргів через суд відбувається у кілька етапів:

1. Якщо позовна заява про стягнення боргу не містить жодних недоліків, а інших обставин, що перешкоджають її розгляду, немає, суд приймає рішення про відкриття справи та визначає, яким буде провадження.
2. При спрощеному провадженні адвокат подає всі документи до першого засідання суду. Якщо йдеться про загальне провадження, то сторони обмінюються документами під час підготовчого провадження.
3. Суд виносить рішення про задоволення позовних вимог (або відмову від цього задоволення). Якщо рішення суду передбачає стягнення коштів, наступне питання — чи буде оскаржуватися це рішення в апеляційному, а згодом — конституційному порядку.
4. Після повного розгляду справи та набуття законної чинності ухваленим судовим рішенням починається етап виконавчого провадження. А саме отримання виконавчого документа в суді і звернення до виконавчої служби (державної чи приватного виконавця), яка здійснює примусове стягнення боргів. 

При спрощеному провадженні (сума боргу не перевищує 30 прожиткових мінімумів) останньою інстанцією для оскарження судового наказу про стягнення заборгованості є апеляційний суд. Касаційне провадження у таких випадках не передбачено.

Яку роль відіграє адвокат під час вирішення питань про стягнення боргів у суді?

Робота адвоката починається ще до звернення до суду. Його задача полягає у формуванні правової позиції та підготовці позовної заяви. Для цього адвокат досліджує наявні документи клієнта і за необхідності починає збір доказів: надсилає запити до установ, в окремих випадках організовує проведення експертизи. Після того, як доказова база зібрана, адвокат готує позовну заяву і подає її до суду. На етапі розгляду справи у суді участь адвоката зводиться до таких обов’язків:

• найголовніше — це представлення інтересів клієнта під час судових засідань. Адвокат бере участь у засіданні, надає пояснення, заперечення з питань, які виникають, представляє позицію клієнта і доводить її до суду;
• інші моменти участі у справі полягають у складанні процесуальних документів, якщо така потреба виникає: заяв, клопотань, письмових позицій по справі тощо. 

Спеціалісти «ДЕ-ЮРЕ» мають великий досвід у судовій практиці щодо стягнення боргів.

Як проходить підготовка позовної заяви про стягнення боргу?

Підготовка позовної заяви про стягнення боргу або кредиту через суд починається зі звернення клієнта до адвоката. На цьому етапі відбувається первинна консультація: адвокат веде співбесіду з клієнтом про обставини справи і на основі цього дає загальний висновок. Якщо клієнт вирішує співпрацювати та звертатися до суду, адвокат більш детально аналізує надані ним документи, а якщо потрібні додаткові докази, звертається до відповідних установ, підприємств чи інших юридичних осіб. Також можлива організація й проведення експертизи.

Після того, як зібрана доказова база, починається підготовка позовної заяви, в якій викладаються обставини справи та докази, а також зазначаються правові підстави позову і наводиться розрахунок розміру грошових вимог з обґрунтуванням. Зокрема, це основна сума боргу, а також відсотки, пеня, штрафи (якщо вони передбачені), інфляційні втрати або інші збитки, які понесла особа у зв’язку з невиконанням боржником боргового зобов’язання. Позовна заява узгоджується з клієнтом і подається до суду.

Строки позовної давності за борговими зобов’язаннями

Загальний строк позовної давності в Україні складає три роки, і під нього підпадає більшість боргових зобов’язань. Разом з тим, стягнення пені або штрафних санкцій має спеціальну позовну давність в один рік. Самі сторони можуть збільшувати позовну давність за взаємною згодою у письмовій формі.

Строки позовної давності щодо стягнення боргів під час воєнного стану і карантину не зараховувалися. Однак з 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності відновлюється.

Особливості стягнення заборгованості за розпискою або договором

Стягнення боргу за розпискою з фізичної особи має певні особливості. Зокрема, розписка повинна відповідати таким вимогам:

• містити достатні для ідентифікації відомості про особу, яка взяла в борг кошти;
• включати інформацію про суму коштів та підтвердження того, що вони дійсно були передані в борг.

Строк повернення коштів не мусить бути вказаний в розписці. Проте, навіть якщо є лише розписка, стягнення боргу без договору позики може бути проведене.

Стягнення боргу за договором, втім, значно простіше, оскільки в чинному й укладеному відповідно до вимог законодавства договорі встановлене певне грошове зобов’язання боржника. Невиконання умов договору є підставою для звернення до суду.

Особливості стягнення заборгованості з юридичних осіб

Стягнення боргу і з фізичної, і з юридичної особи здійснюється на тих самих підставах. Однак у випадку юридичної особи необхідно перевіряти, чи не перебуває компанія у стані ліквідації або чи не відкриті інші провадження у справі про банкрутство. Якщо це відбувається, то стягнення заборгованості буде мати певні особливості.

Інший нюанс — це питання підсудності. Наприклад, якщо спір відбувається між юридичними особами чи суб’єктами господарювання з приводу господарських правовідносин, то він буде розглядатися в господарських судах. Важливий момент: юридичні особи ведуть бухгалтерський облік, і ці документи можуть використовуватися як докази в суді.

Особливості стягнення боргу в міжнародних судових спорах

На практиці подеколи відбувається так, що учасниками спору є особи, які належать до різних юрисдикцій. У такому випадку спір між ними має вирішуватися з урахуванням Закону України «Про міжнародне приватне право», що регулює стягнення боргу у спорах з іноземним елементом.

Отже, перше питання — право якої держави та якої правової системи буде застосовуватися до правовідносин, а також який суд має розглядати справу. Інколи суд і країна, право якої має застосовуватися, не співпадають. Разом з тим, слід враховувати, що при тривалих правовідносинах сторони зазвичай визначають у договорі, яке право підлягає застосуванню до договору, та країну, суд якої буде розглядати цю справу, або взагалі вказують, що такий спір може бути передано на розгляд арбітражу. Відповідно адвокат має подавати позовну заяву до того суду, що зазначений у договорі.

Як проходить виконавче провадження після рішення суду?

Після того, як рішення суду про стягнення боргу набирає законної сили, суд видає виконавчий документ (залежно від юрисдикції, це може бути виконавчий лист або судовий наказ). З цим документом і заявою позивач звертається до виконавчої служби — державної або приватного виконавця. Своєю чергою, виконавча служба розшукує майно боржника (кошти на банківських рахунках, нерухомість, рухоме майно) і стягує його, щоб виконати рішення суду і повернути борг з боржника.

Популярні питання

Як повернути борг за відсутності у боржника майна?

Якщо у боржника немає рухомого чи нерухомого майна, яке можна обернути на кошти і виплатити борг за рішенням суду, у певних випадках можливе стягнення боргу з доходів: зарплати, пенсії або стипендії. Однак ця опція — лише для невеликих сум стягнення.

Інший варіант — коли боржник намагався приховати свої активи, щоб уникнути виконання судового рішення (наприклад, передав їх в дар або продав за ціною, нижчою за ринкову). Тоді адвокат може підняти питання про визнання цих дій недійсними та стягнення майна для сплати боргу. Якщо майно, що може бути відчужене, відсутнє, то боржник може бути визнаний неплатоспроможним (банкрутом).

Що робити якщо є рішення суду про стягнення боргу?

Якщо ви — позивач, який отримав рішення суду про стягнення боргу, то вам варто звернутися до виконавчої служби для його примусового виконання. Для боржника у цьому випадку найкращою дією є виконання судового рішення і добровільна сплата боргу до початку виконавчого провадження. Адже якщо до справи візьметься виконавча служба, то боржник муситиме сплатити ще 10% виконавчого збору чи винагороди приватному виконавцю, а також покрити витрати на виконавче провадження.

Чим загрожує ухилення від виконання судового рішення про стягнення заборгованості?

Якщо рішення суду не буде виконане, воно створюватиме перешкоди для боржника: його активи — банківські рахунки, нерухомість, рухоме майно — будуть заарештовані виконавчою службою. З нього стягнуть не лише борг, а й 10% виконавчого збору або винагороди приватного виконавця та витрати на виконавче провадження.

У випадках, коли боржник свідомо ухиляється від виконання судового рішення і вчиняє дії щодо приховування майна, аби воно не було використане для сплати боргу, мова може йти вже про кримінальну відповідальність.