Збитки від війни: суди проти рф, доведення збитків та робота з комісіями

Чи можна отримати рішення українського суду про відшкодування шкоди з російської федерації?

Українські суди розглядають позови проти російської федерації, і така практика вже стала доволі поширеною серед бізнесу і громадян. Йдеться про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії. Суди дійсно ухвалюють рішення на користь позивачів. У результаті формується значний масив судових рішень, які підтверджують право на компенсацію. Ці рішення вже об’єднуються в межах зведених виконавчих проваджень на значні суми. Однак ключова проблема полягає не в отриманні рішення, а в його фактичному виконанні.

Чому рішення українських судів проти рф складно або неможливо виконати?

Основна складність полягає у відсутності ефективного механізму примусового виконання таких рішень. Станом на сьогодні в Україні практично відсутні активи російської федерації, на які можна звернути стягнення. Навіть за наявності судового рішення та відкритого виконавчого провадження, державні органи стикаються з об’єктивною перешкодою — відсутністю майна боржника в юрисдикції України.

Ще складнішим є питання виконання таких рішень за кордоном. Для цього необхідно проходити процедури визнання та виконання рішення в іншій державі, що пов’язано з додатковими юридичними бар’єрами, зокрема питаннями юрисдикційного імунітету держави. Таким чином, на практиці більшість таких рішень наразі залишаються невиконаними, попри їх юридичну обґрунтованість.

Чи можна стягнути шкоду через суди інших держав?

Теоретично така можливість існує, однак вона є складною з правової та процедурної точки зору. Для цього необхідно, щоб іноземний суд визнав рішення українського суду або щоб позов подавався безпосередньо в іноземній юрисдикції. У таких справах ключовим викликом залишається питання імунітету держави, який у багатьох випадках обмежує можливість примусового стягнення активів. Водночас міжнародна практика поступово змінюється, і окремі держави розглядають можливість створення спеціальних механізмів для використання заморожених російських активів.

Який практичний сенс отримання судових рішень проти рф?

Попри складнощі з виконанням, такі судові рішення мають важливе значення. Вони фіксують факт завдання шкоди, визначають її розмір і створюють юридичну основу для майбутніх вимог до російської федерації. У перспективі ці рішення можуть бути використані в міжнародних механізмах компенсації, а також у процесах, пов’язаних із використанням заморожених активів держави-агресора. 

Чи можуть громадяни вимагати компенсацію від України замість рф?

До 2022 року в Україні існувала практика, коли окремі позови громадян до держави Україна частково задовольнялися. Позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що держава не забезпечила належного захисту їхніх прав, зокрема у зоні бойових дій.

Однак після початку повномасштабного вторгнення судова практика змінилася. Верховний Суд сформував підхід, відповідно до якого відповідальність за шкоду, завдану агресією, НЕ може бути покладена на Україну. Суди виходять із того, що саме держава-агресор має нести відповідальність за наслідки своїх дій, і ця відповідальність не може бути перекладена на державу, яка стала жертвою агресії.

Як визначається вартість завданих збитків?

Методика оцінки майна регламентує діяльність професійних оцінювачів, визначає, як саме встановлюється вартість зруйнованих або пошкоджених об’єктів, зокрема об’єктів комунальної власності. У випадку комунального майна передбачено додаткову вимогу — обов’язкову рецензію звіту оцінювача, що відрізняє цей підхід від оцінки приватних об’єктів. Як альтернативу, у практиці часто використовуються висновки судових експертиз, які поєднують оцінку вартості та технічне обстеження пошкоджень і дозволяють формувати доказову базу без окремої рецензії.

Що робити, якщо відсутні документи на майно?

У практиці нерідко виникають ситуації, коли відсутні повні документи на об’єкти нерухомості — через знищення архівів, відсутність реєстрації або історичні особливості обліку майна. У таких випадках допускається використання альтернативних доказів: архівних матеріалів, технічної документації, актів обстеження та інших документів, які підтверджують фактичне існування та перебування майна у володінні чи управлінні.

Також громадяни можуть отримувати правову допомогу для відновлення документів і підготовки доказової бази для подальших компенсаційних процедур.

Як довести, що пошкодження майна спричинене саме воєнною агресією?

Ключовим є встановлення причинно-наслідкового зв’язку між подією (обстрілом, вибухом тощо) та пошкодженням майна.

Для цього заявник може подавати різні види доказів, зокрема:

• документи про право власності або користування майном;
• фото- та відеофіксацію наслідків руйнувань;
• публічні матеріали та повідомлення ЗМІ про відповідні події у конкретний період;
• витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження;
• документи про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні.

Особливо важливим доказом у практиці є саме кримінально-правова фіксація події, яка підтверджує, що пошкодження пов’язані з воєнними діями.

Як діє комісія у випадку сумнівів щодо причин пошкодження?

Якщо причинно-наслідковий зв’язок не є очевидним, комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене та знищене нерухоме майно (надалі — комісія) може вимагати додаткові документи або технічні висновки, які підтверджують, що пошкодження є наслідком саме воєнної агресії, а не інших факторів (наприклад, зношення будівлі чи технічного стану). У таких ситуаціях рішення комісії залежить від повноти поданих доказів і їх сукупної оцінки.

Чи мають право власники квартир у багатоквартирних будинках на житлові сертифікати?

Окремим практичним питанням є ситуація з багатоквартирними будинками, в які потрапили ракетні або інші ураження. У таких випадках виникає питання, чи має право власник окремої квартири на компенсацію у вигляді житлового сертифіката. Судова практика вже сформувала підхід, відповідно до якого об’єктом оцінки є не весь будинок як єдина конструкція, а саме квартира як окремий об’єкт права власності. Визначальним є питання, чи може конкретне житло надалі виконувати свою функцію?

Якщо комісія відмовляє у наданні сертифіката, посилаючись на можливість відновлення будинку в цілому, такі рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку. Суди в ряді випадків стають на бік заявників і визнають право власників квартир на отримання житлових сертифікатів незалежно від того, чи буде відновлений весь будинок.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

Так, рішення комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку в межах адміністративного судочинства. На практиці такі спори найчастіше розглядаються судами апеляційної інстанції. Якщо суд стає на бік заявника, комісії зазвичай виконують відповідне рішення, оскільки подальше оскарження є менш типовим через процесуальні та фінансові обмеження. 

Як діяти, якщо комісія не має технічного спеціаліста для визначення ступеня пошкоджень?

У практиці розгляду заяв про пошкодження або знищення майна часто виникає ситуація, коли комісія не має у своєму складі профільного технічного фахівця, який може точно визначити ступінь руйнування об’єкта.

У таких випадках застосовується умовна класифікація пошкоджень:

• понад 80% пошкоджень — об’єкт вважається фактично знищеним і таким, що не підлягає відновленню;
• до 80% — об’єкт вважається пошкодженим і потенційно придатним до відновлення.

У випадку відсутності у комісії технічної експертизи заявнику доцільно самостійно ініціювати проведення будівельно-технічного обстеження.

Такий експертний звіт дозволяє:

• зафіксувати реальний стан об’єкта;
• визначити ступінь його пошкодження у відсотковому співвідношенні;
• надати професійний висновок щодо можливості відновлення.

У деяких громадах подібні технічні обстеження навіть фінансувалися за рахунок місцевих або державних коштів, однак на практиці у більшості випадків витрати покладаються на заявника.

Як використовуються висновки експерта?

Якщо у висновку зазначено, що пошкодження перевищують 80%, заявник може використовувати цей документ як основний доказ для підтвердження факту знищення майна. Такий висновок зазвичай інтегрується до матеріалів комісії та стає ключовою підставою для прийняття рішення.

Чи може комісія не погодитися з експертним висновком?

Так, на практиці комісія може не погодитися з висновками незалежного експерта та дійти іншого висновку щодо ступеня пошкодження.

У таких випадках можливі ситуації, коли:

• комісія кваліфікує об’єкт як пошкоджений, а не знищений;
• або встановлює нижчий відсоток руйнування, ніж у технічному звіті.

Однак такі рішення не є остаточними і можуть бути оскаржені в адміністративному суді.

Які наслідки можливі при оскарженні?

У разі судового оскарження заявник може подати додатковий висновок судового експерта, який має вищу доказову силу в процесі розгляду спору. Якщо суд стає на бік заявника, це може призвести до:

• скасування рішення комісії;
• зобов’язання повторного розгляду заяви;
• компенсації судових витрат.

Таким чином, навіть у випадку розбіжностей між комісією та технічними експертами, остаточне вирішення спору можливе в судовому порядку.

Чи може комісія відмовити через фінансовий стан заявника?

Ні, фінансовий стан особи, наявність боргів або арештів не входить до переліку законних підстав для відмови у задоволенні заяви. Комісія може відмовити або зупинити розгляд справи лише з підстав, прямо передбачених нормативними актами. Саме тому будь-які рішення, які фактично ґрунтуються на «неформальних» причинах, наприклад недостатності документів без чіткого обґрунтування, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Якщо ви зіткнулися зі збитками — не відкладайте. Важливо правильно зафіксувати шкоду, зібрати докази та обрати ефективну стратегію: суд, компенсаційні програми або обидва варіанти одночасно. Юридична компанія «ДЕ-ЮРЕ» спеціалізується на справах, пов’язаних із відшкодуванням збитків, завданих війною. Ми супроводжуємо клієнтів на всіх етапах — від збору доказів до представництва в суді.