Міжнародний реєстр збитків: ключовий механізм фіксації матеріальної шкоди, завданої рф

Репарації і Міжнародний реєстр збитків — це одне й те саме?

Репарації — це юридичний обов’язок держави-агресора відшкодувати шкоду, завдану війною: людям, державі та інфраструктурі. У випадку України це означає, що російська федерація має компенсувати повні втрати, завдані агресією. Однак на практиці отримати репарації складно, оскільки рф блокує міжнародні рішення, зокрема через право вето в ООН. Саме тому створюється Міжнародний реєстр збитків — інструмент фіксації шкоди, який є першим кроком до майбутніх репарацій і їх юридичного стягнення.

Що таке Міжнародний реєстр збитків для України?

Міжнародний реєстр збитків для України — це спеціально створений міжнародний механізм фіксації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф. Його створення стало результатом спільних дій держав, які підтримують Україну, під егідою Ради Європи.

Метою цього реєстру є документальне закріплення всіх збитків для подальшого формування юридичної основи майбутніх репарацій. Інакше кажучи, це перший етап великої міжнародної компенсаційної системи.

Яку роль відіграє Міжнародний реєстр збитків у механізмі майбутніх компенсацій?

Міжнародний реєстр збитків є лише одним елементом майбутньої системи відшкодування шкоди Україні. Передбачається, що весь механізм складатиметься з трьох компонентів: 

• реєстру збитків;
• компенсаційної комісії;
• компенсаційного фонду.

Поки формується реєстр. Далі має бути сформована компенсаційна комісія, яка розглядатиме заяви, а в перспективі — компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати.

Чим підхід Міжнародного реєстру збитків відрізняється від інших компенсаційних програм?

Однією з ключових особливостей Міжнародного реєстру збитків є спрощений підхід до фіксації обставин завданої шкоди. На відміну від національних механізмів компенсації, де необхідно підтверджувати чіткий юридичний статус на майно (наприклад, право власності), міжнародний реєстр застосовує більш гнучкий підхід до доказування.

Якими законами регулюється подання заяв до Міжнародного реєстру збитків?

Процедура подання заяв регулюється міжнародними документами і національними нормативними актами України. Важливу роль відіграє постанова Кабінету Міністрів України №365 від 29 березня 2024 року, яка деталізує порядок подання заяв до реєстру.

Крім того, на офіційному сайті Міжнародного реєстру збитків доступні правила подання заяв для кожної категорії. У цих документах визначено, які саме докази, дані та підтвердження необхідно подавати для фіксації збитків у кожній конкретній категорії.

Хто може подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків?

Система реєстру передбачає кілька основних категорій заявників:

• фізичні особи, які постраждали внаслідок війни;
• юридичні особи та бізнес;
• держава Україна та територіальні громади.

Наразі активно функціонує категорія фізичних осіб, інші категорії поступово вводяться в робочий режим, проходять етапи тестування та підготовки до повноцінного запуску.

Коли запрацює повноцінна подача заяв до Міжнародного реєстру збитків?

Повноцінне відкриття всіх категорій для подання заяв до Міжнародного реєстру збитків очікується у 2026 році. Після запуску система поступово розширюватиме доступ до різних категорій заявників. 

Як відбуватиметься подання заяв до реєстру збитків?

На початковому етапі подання заяв здійснюватиметься виключно в електронному форматі через застосунок «Дія». Для територіальних громад та державних органів передбачається електронний формат подання заяв із використанням визначених цифрових інструментів. На рівні кожної громади має бути призначена уповноважена особа, яка відповідатиме за підготовку та подання документів до реєстру.

Саме на цю особу будуть оформлюватися необхідні доступи та електронні ключі. Детальні правила представництва та технічного подання заяв вже закріплені на офіційному сайті Міжнародного реєстру збитків у відповідному розділі.

Як підготуватися до подачі заяв в міжнародний реєстр збитків?

Головна рекомендація полягає в тому, щоб уже зараз почати системну підготовку: провести інвентаризацію майна, зібрати наявні документи, впорядкувати технічну та правовстановлюючу документацію, а також зафіксувати всі наявні докази пошкоджень або знищення об’єктів.Окрему увагу слід приділити об’єктам критичної та некритичної інфраструктури. Їх класифікація визначається спеціальними нормативними актами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №365 від 29 березня 2024 року, яка деталізує порядок подання заяв до реєстру.

Що робити громадам, якщо право власності на майно не зареєстроване?

Міжнародний реєстр збитків передбачає спеціальний підхід для випадків, коли об’єкти комунальної або державної власності фактично існують, але право власності на них не внесене до сучасних державних реєстрів.

Це досить поширена ситуація для об’єктів соціальної сфери або інфраструктури, які перебували на балансі громад ще з радянських часів. У таких випадках реєстр пропонує практичний алгоритм дій: 

• громаді необхідно зібрати наявні документи щодо об’єкта;
• звернутися до державного реєстратора для офіційного оформлення прав;
• отримати письмову відмову у реєстрації.

Ця офіційна відмова може бути використана як доказ у заяві до Міжнародного реєстру збитків. Вона підтверджує фактичне існування об’єкта та права громади на нього в розумінні реєстру, навіть якщо формальна реєстрація права власності відсутня.