Множинне громадянство. Коментуємо новий закон

Множинне громадянство — це такий статус особи, коли вона послідовно визнається громадянином двох чи більше країн згідно з законодавством цих країн.

Президент України Володимир Зеленський 15 липня підписав закон, який врегульовує питання множинного громадянства – «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України». Ми попросили прокоментувати нашого адвоката Димитрія Стріченко.

Згідно даного закону множинне громадянство (підданство) – одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав”.

Закон запроваджує концепцію множинного громадянства, вперше офіційно закріплюючи можливість бути громадянином України одночасно з громадянством інших країн, за певних умов. Закон набирає чинності з 16 січня 2026 року.

Основна ідея закону — дозволити українцям мати інше громадянство, зберігаючи при цьому своє українське. Закон визнає, що в сучасному світі мільйони українців можуть бути інтегровані у суспільства інших країн, але не втрачають зв’язку з Україною.

1. По-перше, дозволяється множинне громадянство з дружніми країнами, зокрема тими, які підтримали Україну у війні з рф. Водночас, закон чітко забороняє подвійне громадянство з державами-агресорами.
2. По-друге, розширено підстави для набуття громадянства України. Його спростять для етнічних українців за кордоном, осіб, які служили в ЗСУ, а також для тих, хто зазнав політичного переслідування. Це важливий жест поваги до тих, хто підтримує Україну не словом, а ділом.
3. По-третє, закон вводить нові правила втрати громадянства для осіб, які добровільно отримали паспорт держави-агресора або працюють на користь її режиму. Але закон також враховує винятки для тих, хто опинився на окупованих територіях і був змушений отримати інший паспорт — примус не може бути підставою для покарання.

Так, закон визначає наявність у громадянина України громадянства (підданства) іншої держави визнається у таких випадках:

• одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства (підданства) іншої держави чи держав;
• набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства (підданства) своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями;
• автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства (підданства) унаслідок одруження з іноземцем;
• автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства (підданства) унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документа, що підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави;
• набуття громадянства України у спрощеному порядку, передбаченому статтею 101 цього Закону, іноземцями, які є громадянами (підданими) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку;
• набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку”.