Що буде, якщо підписав повістку і не з’явився до ТЦК у воєнний час: роз’яснення адвоката

Відповідно до нового закону про мобілізацію, усі військовозобов’язані громадяни України мали оновити свої дані протягом двох місяців. Цей термін сплинув 16 липня 2024 року. Але повістки продовжують роздавати українцям на вулицях.

Факти ICTV звернулися до адвоката судової практики ЮКК Де-Юре Владислава Мартинчука, щоб з’ясувати, що робити, якщо підписав повістку і не з’явився у воєнний час до ТЦК.

Що буде, якщо підписав повістку і не з’явився

– Відповідальність за нез’явлення за повісткою про виклик до ТЦК і СП, що була належним чином вручена, передбачена статтею 2101 КУпАП. Так, під час дії воєнного стану така неявка може обійтися порушнику від 17 000 грн до 25 500 грн, – зазначає адвокат.

У мирний час штрафи істотно менші, але все одно обчислюються у тисячах гривень – до 8 500 грн за перше порушення і до 11 900 грн – у разі повторного порушення протягом року.

Йдеться про всі повістки, окрім мобілізаційного розпорядження (повістка на відправку). За неявку за цією повісткою особі загрожує позбавлення волі від 3 до 5 років.

Чи загрожує штраф, якщо підписав повістку і не з’явився у 2024 році на комісію

Водночас законодавством передбачений перелік поважних причин неприбуття на виклик у строк встановлений у повістці.

Випадки, коли вдасться уникнути відповідальності, якщо підписав повістку на відправку і не з’явився:

• перешкода стихійного характеру;
• хвороба громадянина;
• воєнні дії на відповідній території та їхні наслідки;
• смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

– Проте, у випадку неприбуття з поважних причин до ТЦК і СП необхідно невідкладно (але не пізніше, аніж протягом 3 днів) повідомити про наявність таких обставин ТЦК і СП, а надалі з’явитися протягом 7 днів, – зазначив адвокат.

Питання притягнення до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою на комісію вирішує ТЦК і СП, про що складають постанову. Така постанова може бути оскаржена в суді.

У разі, якщо постанова про накладення штрафу не буде оскаржена (та надалі скасована судом), вона підлягає виконанню. Штраф слід сплатити протягом 15 днів з моменту отримання постанови, а за невдалого оскарження – протягом 15 днів від моменту отримання повідомлення про судове рішення про залишення скарги без розгляду. Інакше штраф буде підлягати сплаті вже у подвійному розмірі.

– Водночас постанова про накладення штрафу є виконавчим документом. Це означає, якщо штраф не буде сплачено добровільно, то постанова підлягає виконанню у примусовому порядку Державною виконавчою службою України, – говорить адвокат.

Звернення може бути накладено на грошові кошти боржника, на його майно та на доходи (заробітна плата тощо).