Військовий облік: що сьогодні необхідно знати роботодавцям та працівникам?

Відповіді на актуальні запитання, пов’язані з військовим обліком працівників. А саме: відмова кандидатами надати роботодавцю військовий квиток при працевлаштуванні; звільнення працівників, які не надають працедавцю військовий квиток; відмова працівниками отримувати повістки, надіслані ТЦК СП; ведення військового обліку працівників-зовнішніх сумісників; особливості ведення військового обліку працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Що робити, якщо кандидат на посаду при працевлаштуванні відмовляється надати роботодавцю військовий квиток?

Якщо потенційний працівник при прийомі на роботу відмовляється надати військово-облікові документи, то це є підставою для роботодавця відмовитись від таких трудових відносин.

Дане питання врегульовано Кодексом законів про працю України, ч. 2 статті 24 якого передбачено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати низку документів, серед яких є військово-обліковий документ.

Як наслідок, якщо потенційний працівник не виконав зазначеного обов’язку, роботодавець на законних підставах може відмовитись від укладання трудового договору.

Також слід одразу відзначити, що дана вимога поширюється виключно на військовозобов’язаних, призовників та резервістів. Так, якщо особа не належить до вказаних категорій, наприклад за віком, або була знята з військового обліку за станом здоров’я, то надавати військово-обліковий документ не потрібно – замість нього має бути документ, що підтверджує відсутність в особи відповідного статусу.

У випадку, якщо роботодавець працевлаштує особу, що має перебувати на військовому обліку, однак в неї відсутній відповідний документ, то це не призведе до недійсності трудового договору.
У такому випадку роботодавцем буде порушено правила військового обліку, що є підставою для застосування до нього адміністративних санкцій у розмірі від 34 000 грн до 59 500 грн (під час дії воєнного стану).

Чи можна звільнити працівника, який не надає працедавцю військовий квиток?

Поточним законодавством не передбачене право роботодавця в односторонньому порядку розірвати трудовий договір у зв’язку з відсутністю в особи військово-облікового документа.

Як правило, особи, що перебувають на військовому обліку, при працевлаштуванні зобов’язані надати роботодавцю військово-обліковий документ. Разом з тим, зазначена норма з’явилась у Кодексі законів про працю України лише у 2021 році, особи, які приймались на роботу до вказаної дати, теоретично могли не надати такий документ (правилами військового обліку надання такого документа все одно вимагалось навіть тоді).

Проблема з такими працівниками виникає при поданні річної звітності до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Так, форма річного звіту з-поміж іншого передбачає надання інформації щодо реєстраційного номера облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних, військово-облікової спеціальності особи та реквізитів військово-облікового документа (додаток 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів).

У такому разі найкращим виходом для роботодавця є невідкладне повідомлення територіального центру комплектування та соціальної підтримки про таку особу, в якої відсутній військово-обліковий документ.

Районний ТЦК СП надіслав повістки для вручення військовозобов’язаним працівникам, але деякі відмовляються їх отримувати. Які дії роботодавця?

Порядок дій роботодавця при отриманні від ТЦК і СП повісток для вручення працівникам врегульовано п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Алгоритм є наступним:

• видати наказ про оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис;
• вручити повістку відповідній особі (особам);
• забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям.

Якщо отримано повістки для вручення працівникам, що є тимчасово непрацездатними, перебувають у відпустці або у відрядженні, то таким особам наказ про їх оповіщення слід направити рекомендованим листом.

У випадку, якщо особа відмовляється від вручення повістки (та від підпису про ознайомлення з відповідним наказом), то про це слід скласти акт за підписом щонайменше трьох осіб. Зокрема в акті має бути зазначено, що особа була ознайомлена з наказом про її оповіщення, але відмовилась проставити підпис та отримати повістку. Надалі копія такого акту має бути направлена до ТЦК і СП.

Чи повинен роботодавець вести військовий облік працівників-зовнішніх сумісників?

Так, повинен. Робота за сумісництвом, як зовнішнім, так і внутрішнім, відбувається на підставі трудового договору (стаття 102-1 Кодексу законів про працю України). Тобто особа, що працює за сумісництвом, є працівником в контексті як трудового права, так і військового обліку.

Правила військового обліку працівників не містять спеціальних правил щодо обліку осіб, які працюють за сумісництвом, а це означає, що облік таких осіб відбувається за загальними правилами.

Військовозобов’язаний працівник перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Чи підлягає він мобілізації? Які особливості ведення військового обліку щодо таких працівників.

Особа, яка перебуває у відпустці (будь-якій, у тому числі й по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) не припиняє перебувати у трудових відносинах з працедавцем, а тому має бути об’єктом військового обліку. В цілому, законодавство про військовий облік не встановлює окремих вимог щодо обліку таких осіб, у зв’язку з чим військовий облік щодо них ведеться на загальних підставах.

Водночас існують певні особливості вручення повісток таким особам, якщо ТЦК і СП направив їх роботодавцю для вручення. Так, якщо особа, на ім’я якої виписана повістка, перебуває у відпустці, то роботодавець повинен повідомити про це ТЦК і СП, а також направити такій особі рекомендованим листом наказ про її оповіщення про виклик до ТЦК і СП.

При цьому слід враховувати, що сам по собі догляд за дитиною не входить до переліку, встановленого статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначається вичерпний список підстав надання відстрочки від мобілізації. Тобто, за загальним правилом таку особу можуть мобілізувати. Разом з тим, статус особи, що доглядає за дитиною, може збігатись зі статусом з переліку, який є підставою для надання відстрочки, наприклад, у випадку самостійного виховання дитини за відсутності іншого з батьків.