Навіщо інклюзивність бізнесу: чому це важливо для вашої компанії?

Інклюзивність — це практика надання рівних можливостей доступу до освіти, ресурсів, праці, послуг всім людям незалежно від раси, інвалідності, гендеру, статі, віку, віросповідання, соціального статусу та культурних відмінностей.

Інклюзивність бізнесу в Україні — це не просто соціальна ініціатива свідомого підприємця, що створює йому кращу репутацію, а й прописаний у законодавстві обов’язок, за невиконання якого слідує адміністративна чи навіть кримінальна відповідальність. Як впроваджувати інклюзивні практики, ви можете дізнатися на консультації з інклюзивності в бізнесі в юридичній компанії «ДЕ-ЮРЕ».

Що таке інклюзивність у бізнесі?

Для сучасного бізнесу інклюзивність — не виняток, а новий стандарт. Важливо розуміти: вона не обмежується лише роботою з людьми з інвалідністю. Інклюзія являє собою ширше поняття, яке передбачає створення середовища, де всі люди — незалежно від віку, статі, етнічного походження, релігії, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, соціального статусу й інвалідності — мають рівний доступ до можливостей, ресурсів і участі в суспільному житті, освіті, праці, бізнесі тощо.

Як інклюзивність впливає на бізнес та його репутацію?

Законодавство України, а також міжнародні договори, які наша держава ратифікувала, зобов’язують роботодавців забезпечувати рівні права і можливості для всіх, включно з людьми з інвалідністю. Це означає не лише відсутність дискримінації, а й створення конкретних умов — фізичних, інформаційних, організаційних з урахуванням різних видів інклюзії. Наприклад, планування простору, що забезпечує зручність переміщення людини на колісному кріслі, дублювання вивісок шрифтом Брайля тощо. 

Світова практика підтверджує: бізнес, який поважає гідність людини, має більший кредит довіри у суспільстві. А в наш час, коли репутація — це валюта, це набуває особливої ваги.

Інклюзивний капіталізм — це про гнучкість, адаптацію і довготривалу ефективність. Створюючи безбар’єрне середовище, компанія розширює коло потенційних працівників і клієнтів, знижує плинність кадрів, формує позитивну корпоративну культуру.

Які економічні переваги надає інклюзивність бізнесу?

Інклюзивний бізнес — це не лише турбота про людей з різними потребами, а й низка економічних переваг. Компанії, що дотримуються принципів інклюзивності, потрапляють до «білих списків» інвесторів, мають кращі шанси на виграш у тендерах і державних програмах, легше знаходять партнерів.

Які юридичні вимоги щодо інклюзивності існують в Україні?

При прийнятті на роботу людини з інвалідністю можна спиратися на Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Вимоги щодо створення інклюзивного середовища прописані у таких документах:

• Конвенція про права людей з інвалідністю — ратифікований Україною міжнародний документ. Вона встановлює права людей з інвалідністю та зобов’язує держави-підписанти дотримуватися зазначених прав;
• Державні будівельні норми, зокрема ДБН В.2.2-40:2018, де прописані вимоги до будівель та споруд, що забезпечують безбар’єрний доступ для людей з інвалідністю. Є обов’язковим для споруд, що побудовані після 2021 року;
• Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності» направлений на дотримання умов інклюзивності у міському середовищі і посилення відповідальності за їх недотримання.

Більш детально дізнатися про законодавчу базу та вимоги до інклюзивних програм можна на консультації юриста.

Яка відповідальність за порушення інклюзивних норм?

Наслідком невиконання обов’язків щодо працевлаштування та доступності, які прописані у законодавстві, може бути настання адміністративної або кримінальної відповідальності. Зокрема, за порушення вимог щодо інклюзивності можливі такі види покарання:

1. Штрафи та санкції. За порушення прав осіб з інвалідністю, неповнолітніх, жінок на роботі передбачені штрафи, які можуть бути накладені на роботодавця відповідними державними органами (перелік штрафів зазначений у ст. 265 КЗПП).
2. Компенсації за шкоду. Роботодавець може бути зобов’язаний відшкодувати працівнику матеріальну та моральну шкоду за порушення трудових прав.
3. Відповідальність за дискримінацію. У разі доведення дискримінаційних дій щодо працівників з інвалідністю роботодавець несе відповідальність за порушення законів про захист прав таких осіб. Не можна відмовляти при прийнятті на роботу, якщо працівник не відповідає вашому баченню. Наприклад, роботодавець шукає молодого продавця, а на посаду претендує жінка старшого віку. Якщо сказати кандидатці, що вам потрібен молодий чоловік, це може розцінюватися як дискримінація. Отже, в такому випадку доцільніше відмовити без пояснення причин.

Разом із тим, є ресурси, які можуть допомогти дотримуватися принципів інклюзії: державні програми підтримки, консультації з профільними некомерційними громадськими організаціями (НГО), національні й міжнародні рекомендації.

Як забезпечити інклюзивність у сфері послуг?

Інклюзивність у сфері послуг — це не лише питання доступу і безбар’єрності, а й один із ключових принципів сучасного бізнесу. Законодавство України вимагає, щоб підприємці забезпечували рівні умови обслуговування для всіх категорій клієнтів, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, людей похилого віку та батьків із дітьми. Усе більше компаній впроваджують практичні рішення для створення безбар’єрного середовища, адже це — не тільки про дотримання норм, а й про людяність, лояльність споживачів і репутацію. Можна, наприклад, провести навчання персоналу інклюзивному спілкуванню, продублювати таблички шрифтом Брайля або облаштувати робочі місця та гнучкий графік для працівників з інвалідністю.

Які інженерні рішення можуть бути необхідні для інклюзивності?

Інженерні рішення для інклюзивного проєкту передбачені у технічних завданнях на проєктування і вимагають консультації з фахівцями з безбар’єрності. До інклюзивних інженерних рішень належать:

• будівництво або встановлення пандусів, підіймачів, ліфтів — у разі відсутності доступу на рівні входу;
• реконструкція санвузлів — розширення дверних прорізів, встановлення поручнів, умивальників на відповідній висоті, зручній для людини у кріслі колісному;
• перепланування торгових/офісних зон — для забезпечення маневрового простору для крісел колісних;
• монтаж направляючих елементів, тактильних плиток — для осіб з порушенням зору;
• оновлення вивісок та навігаційної інформації — із контрастним шрифтом, шрифтом Брайля.

З 2021 року в Україні діє новий принцип: у разі капітального ремонту або реконструкції будівлі інклюзивність є обов’язковою умовою.

Як перевіряється дотримання норм інклюзивності?

Перевірку дотримання норм інклюзивності в Україні здійснюють державні та місцеві органи, залежно від сфери діяльності бізнесу та типу об’єкта. Головним органом контролю, коли йдеться про доступність робочого місця, умови праці, а також дотримання прав працівників з інвалідністю, єДержавна служба України з питань праці (Держпраці). Інспектори Держпраці можуть перевіряти відповідність умов праці вимогам безпеки і безбар’єрності, наявність адаптованих робочих місць та дотримання квот щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Перевірки бувають як планові (згідно з затвердженим наказом Держпраці), так і позаплановими, якщо виникають підстави (наприклад, у разі нещасного випадку на виробництві, звернення працівників тощо). Процедуру перевірок регулюють, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодекс законів про працю України та інші акти. Підстави для перевірок встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року. Під час перевірки слід вимагати пред’явлення направлення на перевірку, перевіряти посвідчення інспектора, фіксувати дії контролерів, не перешкоджати перевірці, але й не надавати зайвих пояснень без потреби. Рекомендується залучити юриста для супроводу перевірки.

Якщо йдеться про контроль в межах будівельних, експлуатаційних та архітектурних норм, повноваження здійснювати перевірки мають органи місцевого самоврядування. Наприклад, у повноваженнях департаментів архітектури та містобудування або інспекції благоустрою є перевірки на предмет відповідності об’єктів громадського призначення державним будівельним нормам (ДБН В.2.2-40:2018), наявності ліфтів, пандусів та адаптованих санвузлів. Якщо підприємець планує здійснити реконструкцію чи встановлює обладнання, саме органи місцевого самоврядування перевіряють законність дій і дотримання законодавства.

Окрім того, у разі пожежі та інших надзвичайних ситуацій перевірку може проводити ДСНС в контексті безпечної евакуації людей з інвалідністю.

Якщо споживачі та правозахисні організації подали скаргу на підприємство, можуть бути ініційовані перевірки спільно з іншими контролюючими органами — наприклад, Уповноваженим Верховної Ради з прав людини.

Які документи підтверджують дотримання інклюзивності в бізнесі?

У разі перевірки бізнесу необхідно мати юридичне підтвердження дотримання норм інклюзивності. Документи, що підтверджують прихильність принципам інклюзії, наступні:

1. Проєктна документація, що пройшла експертизу, з відміткою про відповідність ДБН щодо безбар’єрності (насамперед — ДБН В.2.2-40:2018). Вказана експертиза проводиться перед початком будівельних робіт.
2. Акти введення об’єкта в експлуатацію, в яких зазначено відповідність архітектурно-планувальних рішень нормам доступності. Ці акти, погодження тощо є рішенням органу регулювання містобудівної діяльності, яким встановлюється, що об’єкт відповідає державним будівельним нормам та вимогам законодавства, і може надалі експлуатуватись за призначенням.
3. Посадові інструкції та внутрішні регламенти підприємства, що підтверджують політику інклюзивності (наприклад, політика рівних можливостей, інструкція щодо адаптації працівників з інвалідністю).
4. Договори на надання послуг перекладача жестової мови, супроводу тощо, якщо такі передбачені.
5. Документи з охорони праці, які враховують особливості осіб з інвалідністю або інших маломобільних груп. Зокрема документи, які засвідчують проходження тренінгів, семінарів та інших освітніх програм.
6. Звіти до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо виконання нормативу працевлаштування.

У разі перевірки всі ці документи є важливою частиною підтвердження добросовісності бізнесу.

Що таке добровільні сертифікати інклюзивності та чому вони важливі?

Окрім необхідних документів, перерахованих у попередньому розділі, підтвердити свою репутацію інклюзивного бізнесу допомагають добровільні сертифікати. Вони демонструють готовність бізнесу бути більш доступним і відкритим. Найпоширеніші сертифікати інклюзивності наступні:

• сертифікати відповідності стандартам ISO, зокрема ISO 45001 — система управління охороною праці, та ISO 26000 — соціальна відповідальність (містить окремі розділи щодо прав людини та рівності);

• сертифікація за національними програмами безбар’єрності, зокрема в межах реалізації Національної стратегії безбар’єрності, затвердженої Кабінетом Міністрів;
• сертифікати «Доступно.UA», які видаються після незалежного аудиту доступності громадських просторів (Громадська організація «Доступно.UA»).

Наявність таких сертифікатів не тільки зміцнює репутацію, а й може бути додатковим аргументом під час перевірок, підтверджуючи системний підхід до інклюзивності.

Як правильно планувати впровадження інклюзивності в бізнесі?

Побудова інклюзивного суспільства — тривалий процес, і соціальний та юридичний обов’язок бізнесу — зробити свій внесок у вирішення проблем інклюзії. Отже, алгоритм дій при плануванні і впровадженні інклюзивності у бізнесі включає такі кроки:

1. Аудит. Спочатку слід оцінити, де компанія перебуває зараз у питаннях інклюзивності. Проведіть внутрішній аудит: проаналізуйте доступність фізичного простору, цифрових ресурсів, політику найму, ставлення до різноманіття. Варто залучити до цього процесу як внутрішню команду, так і зовнішніх експертів чи представників громадських організацій.
2. Планування. За результатами аудиту створіть план дій: що потрібно змінити, як це зробити, хто відповідальний. Визначте пріоритети — наприклад, спершу забезпечити доступність приміщень, а далі — адаптувати політики HR чи комунікації. Визначте бюджет та оцініть виправданість вкладення коштів в ті поліпшення інклюзивності, що не є обов’язковими за законом.
3. Впровадження. Починайте поступово впроваджувати зміни. Наприклад, встановіть пандуси та навігаційні таблички, перекладіть сайт жестовою мовою чи додайте субтитри до відео. Змініть процес відбору кандидатів на більш відкритий та безбар’єрний.
4. Контроль. Створіть систему моніторингу результатів: регулярні звіти, зворотний зв’язок від працівників та клієнтів, корекція дій. 

Інклюзивність — це процес, що потребує постійної уваги та вдосконалення. Змінити ситуацію можна поступово: з оновлення інформаційних матеріалів, навчання персоналу і, за потреби, — з реконструкції простору.

Які адаптації необхідні для різних видів бізнесу?

Тепер, коли ми розглянули алгоритм дій, час подивитися на практичні приклади з різних видів підприємницької діяльності. Формування інклюзивної людини, яка сприймає всіх людей як рівних, починається з інклюзивної освіти. Вона передбачає складання індивідуального плану занять та забезпечення спеціальних умов і місця для людини з особливими освітніми потребами у спільному середовищі.

Інклюзивне офісне приміщення означає насамперед архітектурну доступність (ліфти, туалети, зручні входи) та гнучкі умови праці. Наприклад, працівники з розладами аутичного спектра можуть перебувати в тихих зонах або працювати в дистанційному форматі.

Онлайн-платформа (сайт та мобільний додаток) має відповідати принципам цифрової доступності (WCAG): адаптуватися для екранних рідерів, мати контрастний інтерфейс, доступну навігацію, альтернативний текст до зображень. Варто також подбати про доступність контенту для людей із когнітивними порушеннями і зробити його чітким, простим і передбачуваним.

Для виробництва актуальні адаптація робочих місць, навчання майстрів працювати з різними групами, гнучкий графік або можливість розподілу обов’язків. Усе це допоможе інтегрувати працівників з різними потребами без втрати ефективності.

Якщо ми говоримо про сферу ритейлу, то важлива зручна навігація, наявність персоналу, підготовленого до взаємодії з людьми з інвалідністю, таблички шрифтом Брайля, термінали з голосовим супроводом. Також варто враховувати інклюзивну мову в маркетингових матеріалах.

Що є обов’язковими, а що рекомендованими інвестиціями для інклюзивності?

Загалом витрати на інклюзивність можна умовно поділити на обов’язкові і рекомендовані. До обов’язкових інвестицій відносять:

• архітектурну доступність згідно з державними будівельними нормами (пандуси, ширина дверей, обладнання санвузлів тощо);
• відповідність законодавству про недискримінацію (бізнес мусить надавати послуги всім клієнтам, попри їхній фізичний стан та когнітивні спроможності, а також не дискримінувати працівників за віковими, гендерними та іншими ознаками);
• базову цифрову доступність (контрастність, навігація, субтитри) — формально є обов’язковою, але чіткої відповідальності за порушення немає;
• навчання персоналу етичної взаємодії з людьми з інвалідністю (з правової точки зору — скоріше відноситься до рекомендованих, але з урахуванням впливу на бізнес процеси, репутацію та залучення клієнтів доцільніше віднести до обов’язкових).

Таким чином, до рекомендованих інвестицій належать:

• адаптація брендингу та комунікацій до принципів інклюзії;
• впровадження програм ментального здоров’я (наприклад, створення відокремленої зони для відпочинку працівників, безкоштовне відвідування психолога);
• створення інклюзивного продукту (приміром, одяг без гендерних маркерів або меблі, зручні для літніх людей).

Не обов’язково реалізовувати всі інклюзивні заходи одразу. Достатньо почати з найважливішого, поступово нарощуючи рівень залученості.