Відсутність заповіту: як успадкувати майно

Коли людина помирає, не залишивши заповіт, порядок отримання спадщини визначається виключно нормами Цивільного кодексу України. Закон встановлює систему черговості, за якою майно переходить до родичів залежно від ступеня їхньої спорідненості. Юристи «ДЕ-ЮРЕ» допомагають спадкоємцям розібратися в усіх нюансах законодавства та правильно оформити свої права. 

Коли людина не залишає заповіт, питання розподілу її майна може стати непростим. У такій ситуації вступають в силу не особисті побажання померлого, а чіткі норми закону, які визначають, хто саме має право на спадщину та в якій послідовності. У цій статті ми розбираємо ключові нюанси отримання спадкового майна без заповіту, пояснюємо, як працюють черги спадкування та що важливо врахувати, щоб уникнути конфліктів і затримок у процедурі.

Як ділиться майно без заповіту

Коли людина помирає, не залишивши заповіт, порядок отримання спадщини визначається виключно нормами Цивільного кодексу України. Закон встановлює систему черговості, за якою майно переходить до родичів залежно від ступеня їхньої спорідненості. Важливо розуміти, що кожна наступна черга отримує право на спадкування лише тоді, коли немає спадкоємців попередньої або вони відмовилися від своєї частки. Отже, черги на спадкування наступні:

• перша черга. Право на спадщину мають діти померлого, його чоловік або дружина та батьки;
• друга черга. Рідні брати й сестри, бабуся та дідусь;
• третя черга. До неї включають тіток і дядьків;
• четверта черга. Сюди належать особи, які проживали з померлим однією сім’єю щонайменше п’ять років до дня його смерті;
• п’ята черга. До неї входять інші родичі померлого до шостого ступеня спорідненості.

Щоб прийняти спадщину, більшість спадкоємців повинні звернутися до нотаріуса протягом шести місяців. Водночас для тих, хто проживав зі спадкодавцем на момент смерті, а також для неповнолітніх, недієздатних або обмежено дієздатних осіб подання заяви не потрібно — їхнє право на спадщину виникає автоматично.

Хто отримує житло, якщо немає заповіту

Якщо заповіт відсутній, житлова нерухомість переходить спадкоємцям тієї черги, яка має право успадковувати на момент відкриття спадщини. Закон встановлює, що всі спадкоємці однієї черги отримують майно в рівних частках. Проте вони можуть домовитися про інший розподіл: змінити розмір часток або передати житло одному з них за взаємною згодою. Для рухомого майна така домовленість може бути усною, але коли йдеться про нерухомість, обов’язково потрібно укласти письмовий договір і завірити його в нотаріуса. Після завершення процедури спадкування спадкоємці повинні оформити свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса.

Чи є право на спадщину, якщо вас не вписали в заповіт

Навіть коли людина залишає заповіт, це не означає, що всі інші родичі автоматично втрачають будь-які права на майно. Українське законодавство передбачає перелік осіб, які за будь-яких умов мають право на обов’язкову частку у спадщині, навіть якщо їхнє ім’я у документі не зазначене. Це захисний механізм, який діє для найбільш соціально вразливих членів сім’ї. До таких спадкоємців належать наступні категорії громадян:

• малолітні та неповнолітні діти;
• повнолітні, але непрацездатні діти спадкодавця;
• непрацездатні батьки;
• непрацездатна дружина чи чоловік померлого. 

Усі ці особи не можуть бути позбавлені спадщини, навіть за наявності заповіту, який розподіляє майно на користь інших людей. Розмір їх обов’язкової частки визначається за чітким алгоритмом. Спочатку обчислюють, яку частину вони отримали б, якби спадкування відбувалося за законом і заповіту не існувало. Потім ця частина ділиться навпіл — отриманий результат і є тією мінімальною часткою, яку вони мають право успадкувати.

Наприклад, якщо у спадкодавця були дружина, неповнолітня дитина та брат, але в заповіті все майно він передав дружині, ситуація буде такою: брат нічого не успадковує, оскільки не належить до осіб з правом на обов’язкову частку. Натомість дитина, хоч і не згадана в заповіті, все одно отримає 25% спадщини, адже без заповіту її частка разом із часткою матері становила б по 50%. Решта 75% перейде дружині, яка зазначена в заповіті.

Як юристи «ДЕ-ЮРЕ» допомагають у спадкових справах

Спадкові питання часто виявляються складнішими, ніж здається на перший погляд. Неправильно подані документи, пропущені строки, суперечки між родичами або неоднозначний зміст заповіту можуть суттєво ускладнити процедуру. Саме тому юридичний супровід відіграє важливу роль у тому, щоб спадкування відбулося швидко, законно та без зайвих конфліктів.

Юристи «ДЕ-ЮРЕ» допомагають спадкоємцям розібратися в усіх нюансах законодавства та правильно оформити свої права. До послуг входить:

• консультація щодо черг спадкування та прав осіб на обов’язкову частку;
• аналіз заповіту та роз’яснення його юридичних наслідків;
• підготовка та подання заяви про прийняття спадщини або про відмову від неї;
• супровід оформлення спадкових прав у нотаріуса;
• допомога у розподілі майна між спадкоємцями та підготовка відповідних договорів;
• представництво в суді при спадкових спорах, визнанні заповіту недійсним або відновленні строків;
• супровід у питаннях оформлення нерухомості, земельних ділянок та корпоративних прав у складі спадщини.

Звернення до професіоналів дозволяє уникнути помилок, зберегти час і впевнено пройти всі етапи спадкової процедури.